Аплізина золотиста
| Аплізина золотиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Губки (Porifera) |
| Клас: | Demospongiae |
| Ряд: | Verongiida |
| Родина: | Аплізинові (Aplysinidae) |
| Рід: | Аплізина (Aplysina) |
| Вид: | A. aerophoba
|
| Біноміальна назва | |
| Aplysina aerophoba (Nardo, 1833)[1]
| |
| Синоніми | |
|
Aplysia aerophoba, Aplysina carnosa, Verongia aerophoba | |
Аплізина золотиста[2] (Aplysina aerophoba) — вид губок родини Aplysinidae. Це жовта губка, що утворює трубку або покривається корою, і походить із східної частини Атлантичного океану та Середземного моря; типова місцевість – Адріатичне море[1].
Aplysina aerophoba утворює колонії розміром до 1 м з неправильних, жовтих, трубчастих відростків. Окремі трубки мають довжину до 4 см і ширину до 2,5 см, з невеликими вічками або видихними порами в центрі сплощеного кінця. Поверхня як базальної маси, так і трубок має невеликі циліндричні виступи різної довжини. Поверхня слизька на дотик, а текстура тверда та гумова[3]. Коли цю губку вийняти з води, вона стає синьою, що призводить до її видової назви «аерофоба» (грец. «страх повітря»)[4].
Aplysina aerophoba можна сплутати з іншою жовтою губкою, Aplysina cavernicola, але вони мають різні текстури, морфологію та пігментацію, а також займають різні місця існування, причому A. aerophoba зустрічається в освітлених сонцем місцях, а A. cavernicola — у морських печерах. Іншу, не схожу, карликову жовту губку було знайдено в Середземному морі на початку 21 століття; Генетичний аналіз підтвердив, що це мініатюрна форма A. aerophoba[5].
Карликова форма має яскравий сірчано-жовтий колір і утворює невеликі часточкові плями на поверхні скель. Зазвичай вони не торкаються один одного, але між ними може бути якийсь неочевидний зв’язок. Кожна частка має діаметр від 2 до 15 мм і часто має невеликі тонкі циліндричні виступи довжиною кілька міліметрів. Поверхня вкрита невеликими проколами, які відповідають порам для вдихання[6].
Aplysina aerophoba є переважно середземноморським видом, але також зустрічається в прилеглих частинах Атлантичного океану в Португалії та на північному заході Іспанії[3]. Поширений на Канарських островах[4]. Його глибина коливається від нижньої припливно-відливної зони до приблизно 20 м, як правило, в освітлених сонцем місцях[3]. Карликова форма відома в кількох місцях Середземного моря, включаючи Лігурію, Прованс і Корсику, і живе в печерах і під навісами на сильному мілководді[6].
Ця губка живиться, втягуючи воду крізь маленькі пори в основі губки, і викидає воду з вушної раковини, відфільтрувавши органічні частинки, такі як бактерії, одноклітинні водорості та крихітні частинки детриту. Це гермафродит; гамети вивільняються в море, де відбувається запліднення, личинки є планктонними і незабаром осідають у відповідному місці та метаморфозуються в молодих губок. За певних умов губка може виробляти бруньки, які відокремлюються від батьківської та утворюють нові колонії[6].
- ↑ а б Boury-Esnault, Nicole (2020). Aplysina aerophoba (Nardo, 1833). World Register of Marine Species. Процитовано 21.09.2020.
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 147.
- ↑ а б в van Soest, Rob. Aplysina aerophoba. Sponges of the NE Atlantic. Marine Species Identification Portal. Процитовано 22.09.2020.
- ↑ а б Kreuzberg, Ronny. Yellow tube sponge: Aplysina aerophoba. Tauchen auf den Kanaren. Процитовано 22.09.2020. [Архівовано 2020-10-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Costa, G.; Violi, B.; Bavestrello, G.; Pansini, M.; Bertolino, M. (2020). Aplysina aerophoba (Nardo, 1833) (Porifera, Demospongiae): an unexpected miniaturised growth form from the tidal zone of Mediterranean caves: morphology and DNA barcoding (PDF). The European Zoological Journal. 87 (1): 73—81. doi:10.1080/24750263.2020.1720833.
- ↑ а б в André, Frédéric; Miquel, Jean-Pierre (2020). Aplysina aerophoba (forme naine) (Nardo, 1833) (French) . DORIS. Процитовано 21.09.2020.