Перейти до вмісту

Аплізина золотиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аплізина золотиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Губки (Porifera)
Клас: Demospongiae
Ряд: Verongiida
Родина: Аплізинові (Aplysinidae)
Рід: Аплізина (Aplysina)
Вид:
A. aerophoba
Біноміальна назва
Aplysina aerophoba
(Nardo, 1833)[1]
Синоніми

Aplysia aerophoba, Aplysina carnosa, Verongia aerophoba

Аплізина золотиста[2] (Aplysina aerophoba) — вид губок родини Aplysinidae. Це жовта губка, що утворює трубку або покривається корою, і походить із східної частини Атлантичного океану та Середземного моря; типова місцевість – Адріатичне море[1].

Aplysina aerophoba утворює колонії розміром до 1 м з неправильних, жовтих, трубчастих відростків. Окремі трубки мають довжину до 4 см і ширину до 2,5 см, з невеликими вічками або видихними порами в центрі сплощеного кінця. Поверхня як базальної маси, так і трубок має невеликі циліндричні виступи різної довжини. Поверхня слизька на дотик, а текстура тверда та гумова[3]. Коли цю губку вийняти з води, вона стає синьою, що призводить до її видової назви «аерофоба» (грец. «страх повітря»)[4].

Aplysina aerophoba можна сплутати з іншою жовтою губкою, Aplysina cavernicola, але вони мають різні текстури, морфологію та пігментацію, а також займають різні місця існування, причому A. aerophoba зустрічається в освітлених сонцем місцях, а A. cavernicola — у морських печерах. Іншу, не схожу, карликову жовту губку було знайдено в Середземному морі на початку 21 століття; Генетичний аналіз підтвердив, що це мініатюрна форма A. aerophoba[5].

Карликова форма має яскравий сірчано-жовтий колір і утворює невеликі часточкові плями на поверхні скель. Зазвичай вони не торкаються один одного, але між ними може бути якийсь неочевидний зв’язок. Кожна частка має діаметр від 2 до 15 мм і часто має невеликі тонкі циліндричні виступи довжиною кілька міліметрів. Поверхня вкрита невеликими проколами, які відповідають порам для вдихання[6].

Поширення і середовище проживання

[ред. | ред. код]

Aplysina aerophoba є переважно середземноморським видом, але також зустрічається в прилеглих частинах Атлантичного океану в Португалії та на північному заході Іспанії[3]. Поширений на Канарських островах[4]. Його глибина коливається від нижньої припливно-відливної зони до приблизно 20 м, як правило, в освітлених сонцем місцях[3]. Карликова форма відома в кількох місцях Середземного моря, включаючи Лігурію, Прованс і Корсику, і живе в печерах і під навісами на сильному мілководді[6].

Екологія

[ред. | ред. код]

Ця губка живиться, втягуючи воду крізь маленькі пори в основі губки, і викидає воду з вушної раковини, відфільтрувавши органічні частинки, такі як бактерії, одноклітинні водорості та крихітні частинки детриту. Це гермафродит; гамети вивільняються в море, де відбувається запліднення, личинки є планктонними і незабаром осідають у відповідному місці та метаморфозуються в молодих губок. За певних умов губка може виробляти бруньки, які відокремлюються від батьківської та утворюють нові колонії[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Boury-Esnault, Nicole (2020). Aplysina aerophoba (Nardo, 1833). World Register of Marine Species. Процитовано 21.09.2020.
  2. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 147.
  3. а б в van Soest, Rob. Aplysina aerophoba. Sponges of the NE Atlantic. Marine Species Identification Portal. Процитовано 22.09.2020.
  4. а б Kreuzberg, Ronny. Yellow tube sponge: Aplysina aerophoba. Tauchen auf den Kanaren. Процитовано 22.09.2020. [Архівовано 2020-10-09 у Wayback Machine.]
  5. Costa, G.; Violi, B.; Bavestrello, G.; Pansini, M.; Bertolino, M. (2020). Aplysina aerophoba (Nardo, 1833) (Porifera, Demospongiae): an unexpected miniaturised growth form from the tidal zone of Mediterranean caves: morphology and DNA barcoding (PDF). The European Zoological Journal. 87 (1): 73—81. doi:10.1080/24750263.2020.1720833.
  6. а б в André, Frédéric; Miquel, Jean-Pierre (2020). Aplysina aerophoba (forme naine) (Nardo, 1833) (French) . DORIS. Процитовано 21.09.2020.