Апо
| Апо | ||||
|---|---|---|---|---|
 «Дідусь» філіппінських гір | ||||
| 6°59′15″ пн. ш. 125°16′15″ сх. д. / 6.98750000002777760° пн. ш. 125.27083333335778548° сх. д.Координати: 6°59′15″ пн. ш. 125°16′15″ сх. д. / 6.98750000002777760° пн. ш. 125.27083333335778548° сх. д. | ||||
| Тип | Стратовулкан | |||
| Країна |
 Філіппіни | |||
| Місце знаходження |
Давао[1] Південний Давао[1] | |||
| Гори | Apo–Talomod | |||
| Висота | 2954 м | |||
| Висота відносна | 2954 м | |||
| Ізоляція | 905 км[2] | |||
| Останнє виверження |
невідомо (ймовірно голоцен) | |||
| Вперше підкорений | 10 жовтня 1880 р. (Дон Хоакін Раяль) | |||
| Ідентифікатори і зовнішні посилання | ||||
| 1730340 | ||||
| 11028 | ||||
| 271030 | ||||
.svg)  Апо | ||||
 | ||||
 Апо у Вікісховищі | ||||
Апо (тагал. Apo) — вулкан на острові Мінданао, Філіппіни. Найвища точка Філіппінських островів (2954 м). Розташований на межі між провінціями Північний і Південний Давао, на хребті Матутум-Апо, що входить у систему Центральних Кордильєр.
Географія[ред. | ред. код]
В геологічному плані є сукупністю давнього кратера Петітл Мак Кінлей і молодого стратовулкана Апо. Останній складний андезитами і їх пірокластами, складається з трьох злитих конусів, насаджених на меридіональний розлом. Пізніші утворення на північно-східному схилі покриті базальтами. На вершині вулкана утворилося озеро діаметром 500 м.
Вулкан знаходиться в сольфатарній стадії. Температура сольфатару становить 100—300°С. Фумарольна активність присутня на висоті 2400 метрів на західному схилі вулкана.
Вулкан розташований на території національного парку Апо (Маунт-Апо), площею 77 тисяч га, де збереглися вічнозелені тропічні диптерокарпові ліси, рідкісні ендеміки і релікти Філіппін.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://forestry.denr.gov.ph/b+wiser/index.php/sites/mount-apo-natural-park
- ↑ peakbagger.com
Література[ред. | ред. код]
- Велика радянська енциклопедія
- В. А. Апродов. Вулкани. — М: «Думка», 1982.
- Географічний енциклопедичний словник: Географічні назви / Гл. ред А. Ф. Трешников; Ред. кіл.: Е. Б. Алаєв, П. М. Алампиев, А. Р. Воронов та ін — М: Сов. енциклопедія, 1983. — 33 С.. — 538 с. — 100 000 прим
Посилання[ред. | ред. код]
- Вулкан Апо. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- Volcano Live — John Search [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Peakbagger.com [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Peakware.com [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Volcanodb.com
- Апо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)