Аполлон і Гіацинт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аполлон і Гіацинт
лат. Apollo et Hyacinthus seu Hyacinthi Metamorphosis
Композитор Вольфґанґ Амадей Моцарт
Автор(и)
лібрето
Rufinus Widl[d]
Мова лібрето латинська мова
Жанр Інтермецо
Кількість дій 3
Перша постановка 13 травня 1767
Інформація у Вікіданих

«Аполлон і Гіацинт, або Перетворення Гіацинта», KV 38 (лат. Apollo et Hyacinthus seu Hyacinthi Metamorphosis) — опера-інтермедія В. А. Моцарта на лібрето Руфінуса Відла латинською мовою.

Це перша справжня опера Моцарта, так як «Борг першої заповіді» була насправді ораторією.

Партитура Моцарта включає 2 гобоя, 2 валторни, невеликий склад струнних і бассо контінуо (клавесин і віолончель).

Історія створення[ред.ред. код]

Кінець кожного року в Зальцбурзькому університеті відзначався постановкою навчальної вистави. Коли Моцарт отримав замовлення на твір, йому ледь виповнилося 11 років.

Руфінус Видл, професор Університету і отець-бенедиктинець, складав латинську драму «Милосердя Креза», а опера «Аполлон і Гіацинт» передбачалася як інтермедія до цієї драми.

Прем'єра[ред.ред. код]

Прем'єра відбулася в Зальцбурзькому університеті 13 травня 1767 р.

У прем'єрі брали участь хлопчики — учні університету: Матіас Штадлер (Ебал), Фелікс Фухс (Мелія), Крістіан Енцінгер (Гіацинт), Йоганн Ернст (Аполлон), Йозеф Фонтертон (Зефір), Йозеф Брюндл і Якоб Мозер (жерці Аполлона).

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Ебал, цар Лакедемонії (тенор)
  • Мелія, дочка Ебала (сопрано)
  • Гіацинт, син Ебала (сопрано, або дискант)
  • Аполлон, юне божество (альт)
  • Зефір, один Гіацинта, закоханий у Мелію (сопрано)
  • Перший жрець Аполлона (бас)
  • Другий жрець Аполлона (бас)

Синопсис[ред.ред. код]

В основі лібрето лежить давньогрецький міф, викладений римським поетом Овідієм у творі «Метаморфози».

Акт 1[ред.ред. код]

Ебал і Гіацинт готують жертву Аполлону. Зефір просить не забувати й інших богів. Ці слова викликають гнів Аполлона. Ударом блискавки він розбиває жертовний вівтар. Гіацинт просить милості у богів. Є Аполлон і оголошує, що бере собі в дружини Мелію, що викликає ревнощі Зефіру.

Акт 2[ред.ред. код]

Ебал і Мелія щасливі, але жахливу звістку приносить Зефір: граючи в луках в диск, Аполлон потрапив у Гіацинта і смертельно поранив його. Але Зефір збрехав, що це він убив Гіацинта. Аполлон у гніві перетворює його на вітер. Мелія не вірить в невинність Аполлона. Вона наказує йому піде і забути про неї.

Акт 3[ред.ред. код]

Ебал знаходить Гіацинта в лугах. Перед смертю він встигає сказати, що диск кинув Зефір. Мелія і Ебал просять Аполлона повернути заступництво їх царства. Аполлон прощає їх і, в знак своєї любові, перетворює Гіацинта в квітку.

Посилання[ред.ред. код]