Аполлон (космічний корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічний апарат «Аполлон»: командний відсік, службовий відсік, місячний модуль.
Космічний апарат «Аполлон»: система порятунку на старті.
Випробування аварійної системи порятунку, видно роботу двигунів відхилення і витягування (НАСА)
Космічний апарат «Аполлон»: схема командного відсіку.
Космічний апарат «Аполлон»: схема службового відсіку.
Космічний апарат «Аполлон»: схема місячного модуля.

«Аполло́н» (англ. Apollo) — серія американських тримісних космічних кораблів, яка використовувалась в програмі Аполлон.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Основне призначення — доставка космонавтів на Місяць. Кораблі «Аполлон» також використовувались для безпілотних польотів і польотів космонавтів навколо Землі. Модифікації «Аполлона» — для доставки 3 екіпажів на орбітальну станцію «Скайлеб» та стикування з радянським космічним кораблем «Союз-19» за програмою Експериментальний політ «Аполлон» — «Союз», ЕПАС. Корабель складався з основного блока (командний відсік, який повертався на Землю, та службовий відсік) і місячного модуля (посадковий і злітний ступені), в якому астронавти приземлялись і стартували з Місяця.

Максимальна стартова маса 48,8 т, об'єм житлових відсіків 12,7 м³, максимальний час перебування на Місяці 75 годин. З 1968 по 1975 рік здійснено польоти 15 космічних кораблів з екіпажем, всього 38 космонавтів, з них шість «Аполлонів» успішно здійснили місячні експедиції (з 1969 по 1972 рік на «Аполлоні-11», -12, -14, -15, -16, -17). На Місяць висаджувалися 12 астронавтів. На «Аполлоні-11» здійснено першу посадку на Місяць (Н. Армстронг, Б. Олдрін, 1969)

Технічні дані[ред. | ред. код]

Космічний корабель «Аполлон» складався з командного і службового відсіків, місячного корабля і аварійної системи порятунку.

МодульМаса, кгДовжина, мДіаметр, м
Командний відсік
(плюс система аварійного порятунку 4200 кг)
5470—55003,433,920
Службовий відсік22700—228004,03,91
Місячний відсік145007,610 (шасі випущене)
Перехідник кріплення корабля «Аполлон» до ступеня S-IVB1700—1800  

Командний відсік[ред. | ред. код]

Командний відсік — це центр управління польотом. Всі члени екіпажу протягом польоту перебували саме у командному відсіці, за виключенням етапу висадки на Місяць. Командний відсік — єдина частина системи «Сатурн-5» — «Аполлон», в якій екіпаж повертався на Землю після польотів на Місяць.

Командний відсік розробила компанія North American Rockwell (США) у формі конуса зі сферичною основою, діаметр основи 3920 мм, висота конуса 3430 мм, кут при вершині 60°, номінальна вага 5500 кг.

Командний відсік мав герметичну кабіну з системою життєзабезпечення екіпажу, систему управління і навігації, систему радіозв'язку, систему аварійного рятування і теплозахисний екран.

Службовий відсік[ред. | ред. код]

Службовий відсік корабля «Аполлон» також розробила компанія North American Rockwell (США). Він мав форму циліндра довжиною 394,3 см з діаметром 391,4 см. З урахуванням довжини сопла маршового РРД, яке виходило назовні корпуса, загальна довжина відсіка 791,6 см. Від старту до входу в атмосферу службовий відсік жорстко з'єднувався з командним відсіком, утворюючи базовий блок корабля «Аполлон». Перед входом в атмосферу командний відсік відокремлювався від службового.

Загальна маса службового відсіку була 23,3 т, в тому числі 17,7 т палива. У відсіку розташовувалась маршова рушійна установка з РРД фірми Aerojet General (США), РРД системи реактивного управління фірми Marquardt (США), паливні баки і агрегати рушійних установок та енергетична установка на воднево-кисневих паливних елементах.

Службовий відсік забезпечував маневри корабля на траєкторії польоту до Місяця, корекцію траєкторії, вихід на орбіту Місяця, перехід з орбіти Місяця на траєкторію польоту до Землі і корекцію траєкторії повернення.

Місячний модуль[ред. | ред. код]

Докладніше: Місячний модуль

Місячний модуль корабля «Аполлон» розробила компанія «Grumman» (США). Він мав два ступеня: посадковий та злітний. Посадковий ступінь, обладнаний самостійною рушійною установкою і шасі, використовувався для зниження місячного корабля з орбіти Місяця до м'якої посадки на місячну поверхню, а також був стартовим майданчиком для злітного ступеня.

Злітний ступінь, з герметичною кабіною для екіпажу та самостійною рушійною установкою, після завершення перебування на Місяці стартував з верхньої частини посадкового ступеня і на орбіті зістиковувався з командним відсіком. Відсіки розділювались піротехнічними пристроями.

Злітний і посадковий ступінь мали тепловий та мікрометеоритний захисні екрани з багатошарового майлару і алюмінію.

Злітний ступінь[ред. | ред. код]

Злітний ступінь місячного модуля мав три основні відсіки: відсік екіпажу, центральний відсік і відсік обладнання. Герметичними були тільки відсік екіпажу та центральний. Герметичні відсіки мали загальний об'єм 6,7 м³, тиск всередині становив 0,337 кг/см². Висота злітного ступеня була 3,76 м, діаметр 4,3 м. Конструктивно злітний ступінь складався з шести вузлів: відсік екіпажу, центральний відсік і відсік обладнання, вузол кріплення РРД, вузол кріплення антен, тепловий і мікрометеорний екран. Циліндричний відсік екіпажу діаметром 2,35 м, довжиною 1,07 м (об'єм 4,6 м³) був зроблений з алюмінієвих сплавів.

Два робочі місця астронавтов обладнувались пультами управління, системою фіксації космонавтів, двома вікнами переднього огляду, вікнами над головами для спостереження за процесом стикування, телескопом в центрі між космонавтами. Дві особи могли автономно перебувати в модулі 75 годин.

Посадковий ступінь[ред. | ред. код]

Посадковий ступінь місячного модуля мав хрестоподібну раму з алюмінієвого сплаву. В центральному відсіці розташовувалась рушійна установка з посадковим рідинним ракетним двигуном (РРД) фірми STL.

У 4-х відсіках, утворених рамою навколо центрального відсіка, встановлювались паливні баки, кисневий бак, бак з водою, гелієвий бак, електронне обладнання, підсистема навігації і управління, посадковий радіолокатор і акумулятори.

Чотириопорне шасі посадкового ступеня поглинало енергію удару при посадці корабля на поверхню Місяця, використовуючи для цього чарункові патрони, встановлені на телескопічних стояках ніг шасі. Удар також пом'якшувався деформацією вкладених чарункових елементів у центрах посадкових опор.

Висота посадкового ступеня була 3,22 м, діаметр 4,3 м.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]