Аполлон (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аполлон
лат. Apollo
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48Координати: 35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр500 км
ЕпонімКосмічна програма «Аполлон»
У базах даних
Аполлон (Місяць)
Аполлон
Аполлон
Аполлон (Місяць, зворотний бік)
Аполлон
Аполлон у Вікісховищі?
Карта висот за даними лазерного альтиметра зонда «Клементина» (синім позначено низовини, червоним — височини). Простора низовина в нижній лівій половині зображення — басейн Південний полюс — Ейткен.
Концентричний кратер на півночі Аполлона

Аполлон (лат. Apollo) — гігантський метеоритний кратер на зворотному боці Місяця. Діаметр — близько 500 км. Розташований на північно-східному краю 2400-кілометрового басейну Південний полюс — Ейткен[1]; координати центру — 35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48 (Аполлон)[2]. Названий на честь космічної програми «Аполлон». Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом 1970 року[2].

На заході Аполлон межує з 200-кілометровим кратером Оппенгеймер, на півночі — з 67-кілометровим кратером Баррінджер, на північному сході — з 56-кілометровим кратером Клеймьонов. Сателітних кратерів не має[3].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Аполлон — це двокільцевий імпактний басейн. Зовнішнє його кільце добре збережене і має діаметр близько 500 км (за різними оцінками, від 490 до 540 км)[4][5][6]. Внутрішнє кільце уривчасте (проглядаться лише на заході та північному сході), а його діаметр вдвічі менший. Висота цього кільця досягає 3 км[6]. Деякі дослідники розрізняють і третє кільце діаметром 720 км[7].

Як і інші басейни Місяця, Аполлон доволі старий і вже не має променевої системи та терас на схилах[4]. Він усіяний численними меншими кратерами, а чотири ділянки затоплені морською лавою. Дві найбільші розташовані в центральній та південній частині, а дві менші — в західній та південно-східній. Гравітаційне прискорення над Аполлоном знижене на 0,039 Ґал[7].

На півночі Аполлона між внутрішнім та зовнішнім кільцем є виразний 12-кілометровий концентричний кратер[8]. Західна морська ділянка примітна 10-кілометровим вулканічним куполом.

Вік кратера[ред. | ред. код]

Вік ділянок поверхні планет та супутників визначають за тим, скільки там накопичилося метеоритних кратерів. Для Аполлона концентрація кратерів діаметром >20 км складає, за різними підрахунками, 119±16 штук на млн км2 (оцінка 1987 року, зроблена за фотографіями)[9][10][7] або 151±23 штуки на млн км2 (оцінка 2012 року, зроблена за альтиметричними даними зонда Lunar Reconnaissance Orbiter)[10]. Це відповідає донектарському[5][7][6] або, можливо, нектарському[10] періоду геологічної історії Місяця (близько 4 млрд років тому[11]). Перекриття кратерів та їх викидів із іншими кратерами показує, що Аполлон старший за кратери Корольов та Герцшпрунг[10].

Морські ділянки з'явилися в кратері пізніше. За деякими оцінками, їх вік є пізньоімбрійським (3,6–3,7 млрд років)[1][6], а за деякими — ератосфенівським (ще на мільярд років меншим)[12]. Сучаснішою є друга оцінка. Згідно з нею, для південної морської ділянки підрахунок кратерів дає вік 2,4 млрд років, а північна демонструє нетипову залежність кількості кратерів від їх розміру. Таку залежність можна пояснити тим, що вона утворилася 3,5 млрд років тому, а 2,5 млрд років тому була вдруге залита лавою. Товщина шару лави цього разу не перевищувала кількох десятків метрів, і кратери з більшою висотою валу (відповідно, з діаметром більше кількох сотень метрів) залишилися неушкодженими, тоді як менші було зрівняно з навколишньою поверхнею[12].

Меморіальні назви[ред. | ред. код]

Загиблих американських астронавтів прийнято увічнювати в назвах кратерів, що знаходяться всередині Аполлона та поруч із ним[13]. Там є кратери, названі на честь усіх загиблих у катастрофах шатлів «Челленджер» (1986) та «Колумбія» (2003), а також у пожежі під час випробовувань «Аполлона-1» (1967)[3].

1970 року було названо кратери Вайт, Гріссом та Чаффі. Вони носять імена членів екіпажу «Аполлона-1»: Едварда Вайта, Вірджила Гріссома та Роджера Чаффі[3].

1988 року було названо кратери Джарвіс, Мак-Нейр, Мак-Оліфф, Онідзука, Рєзнік, Скобі та Сміт. Вони носять імена загиблих в останньому польоті шатла «Челленджер»: Грегорі Джарвіса, Рональда Мак-Нейра, Крісти Мак-Оліфф, Еллісона Онідзуки, Джудіт Рєзнік, Френсіса Скобі та Майкла Сміта[14].

2006 року назви отримали кратери М. Андерсон, Д. Браун, Л. Кларк, Мак-Кул, Рамон, Хасбанд, Чавла. Вони носять імена загиблих у катастрофі «Колумбії»: Майкла Андерсона, Девіда Брауна, Лорел Кларк, Вільяма Мак-Кула, Ілана Рамона, Річарда Хасбанда та Калпани Чавли. До прізвищ Андерсона, Брауна та Кларка додали перші букви імен, бо на Місяці вже були кратери, названі на честь людей з такими прізвищами[15][3].

Крім того, три кратери всередині Аполлона названо на честь живих астронавтів Джеймса Ловелла, Вільяма Андерса та Френка Бормана — членів екіпажу «Аполлона-8», перших людей, які облетіли Місяць. Це було зроблено 1970 року, коли було вирішено прижиттєво увічнити на карті Місяця 6 американських та 6 радянських космонавтів[16]. Є там і кратер з назвою іншого походження: він того ж року отримав ім'я фізика Хью Драйдена згідно зі звичною практикою називати місячні кратери на честь науковців[3].

Деякі з цих кратерів дали назви меншим кратерам в околицях (супутнім, або сателітним кратерам). Так, біля кратера Андерс є Андерс D, Андерс G та Андерс X, біля кратера Борман — Борман V, біля кратера Вайт — Вайт W, біля кратера Гріссом — Гріссом K та Гріссом M, біля кратера Драйден — Драйден S, Драйден T та Драйден W, біля кратера Ловелл — Ловелл F та Ловелл R, біля кратера Чаффі — Чаффі F, Чаффі S та Чаффі W. Деякі супутні кратери згодом було перейменовано. Наприклад, кратер Борман мав 6 супутніх кратерів, 5 із яких нині носять імена загиблих астронавтів[3].

Кратери всередині та в околицях Аполлона, названі на честь астронавтів
Латинська
назва
Українська
назва
Рік
затвердж.
Координати Діаметр,
км
Епонім Примітка
Anders Андерс 1970 41°19′ пд. ш. 143°18′ зх. д. / 41.31° пд. ш. 143.30° зх. д. / -41.31; -143.30 (Андерс) 41 Вільям Андерс член екіпажу «Аполлона-8»
Borman Борман 1970 39°04′ пд. ш. 148°15′ зх. д. / 39.06° пд. ш. 148.25° зх. д. / -39.06; -148.25 (Борман) 51 Френк Борман член екіпажу «Аполлона-8»
Lovell Ловелл 1970 36°44′ пд. ш. 142°28′ зх. д. / 36.74° пд. ш. 142.47° зх. д. / -36.74; -142.47 (Ловелл) 35 Джеймс Ловелл член екіпажу «Аполлона-8»
Chaffee Чаффі 1970 39°04′ пд. ш. 154°38′ зх. д. / 39.06° пд. ш. 154.63° зх. д. / -39.06; -154.63 (Чаффі) 52 Роджер Чаффі член екіпажу «Аполлона-1»
Grissom Гріссом 1970 46°55′ пд. ш. 147°59′ зх. д. / 46.92° пд. ш. 147.98° зх. д. / -46.92; -147.98 (Гріссом) 60 Вірджил Гріссом член екіпажу «Аполлона-1»
White Вайт 1970 44°48′ пд. ш. 159°02′ зх. д. / 44.80° пд. ш. 159.04° зх. д. / -44.80; -159.04 (Вайт) 42 Едвард Вайт член екіпажу «Аполлона-1»
Jarvis Джарвіс 1988 35°08′ пд. ш. 148°13′ зх. д. / 35.13° пд. ш. 148.21° зх. д. / -35.13; -148.21 (Джарвіс) 41 Грегорі Джарвіс член екіпажу «Челленджера»
McNair Мак-Нейр 1988 35°56′ пд. ш. 147°57′ зх. д. / 35.93° пд. ш. 147.95° зх. д. / -35.93; -147.95 (Мак-Нейр) 32 Рональд Мак-Нейр член екіпажу «Челленджера»
McAuliffe Мак-Оліфф 1988 33°14′ пд. ш. 149°46′ зх. д. / 33.24° пд. ш. 149.77° зх. д. / -33.24; -149.77 (Мак-Оліфф) 19 Кріста Мак-Оліфф член екіпажу «Челленджера»
Onizuka Онідзука 1988 36°23′ пд. ш. 149°47′ зх. д. / 36.38° пд. ш. 149.79° зх. д. / -36.38; -149.79 (Онідзука) 27 Еллісон Онідзука член екіпажу «Челленджера»
Resnik Рєзнік 1988 34°09′ пд. ш. 150°50′ зх. д. / 34.15° пд. ш. 150.84° зх. д. / -34.15; -150.84 (Рєзнік) 22 Джудіт Рєзнік член екіпажу «Челленджера»
Scobee Скобі 1988 31°22′ пд. ш. 149°38′ зх. д. / 31.36° пд. ш. 149.64° зх. д. / -31.36; -149.64 (Скобі) 42 Френсіс Скобі член екіпажу «Челленджера»
Smith Сміт 1988 31°47′ пд. ш. 151°01′ зх. д. / 31.79° пд. ш. 151.01° зх. д. / -31.79; -151.01 (Сміт) 33 Майкл Сміт член екіпажу «Челленджера»
M. Anderson М. Андерсон 2006 41°13′ пд. ш. 148°59′ зх. д. / 41.21° пд. ш. 148.99° зх. д. / -41.21; -148.99 (М. Андерсон) 17 Майкл Андерсон член екіпажу «Колумбії»
D. Brown Д. Браун 2006 41°39′ пд. ш. 147°10′ зх. д. / 41.65° пд. ш. 147.16° зх. д. / -41.65; -147.16 (Д. Браун) 16 Девід Браун член екіпажу «Колумбії»
Chawla Чавла 2006 42°29′ пд. ш. 147°29′ зх. д. / 42.48° пд. ш. 147.49° зх. д. / -42.48; -147.49 (Чавла) 14 Калпана Чавла член екіпажу «Колумбії»
L. Clark Л. Кларк 2006 43°20′ пд. ш. 147°42′ зх. д. / 43.34° пд. ш. 147.70° зх. д. / -43.34; -147.70 (Л. Кларк) 15 Лорел Кларк член екіпажу «Колумбії»
Husband Хасбанд 2006 40°19′ пд. ш. 147°50′ зх. д. / 40.32° пд. ш. 147.84° зх. д. / -40.32; -147.84 (Хасбанд) 31 Річард Хасбанд член екіпажу «Колумбії»
McCool Мак-Кул 2006 41°17′ пд. ш. 146°16′ зх. д. / 41.28° пд. ш. 146.26° зх. д. / -41.28; -146.26 (Мак-Кул) 20 Вільям Мак-Кул член екіпажу «Колумбії»
Ramon Рамон 2006 41°14′ пд. ш. 148°05′ зх. д. / 41.23° пд. ш. 148.08° зх. д. / -41.23; -148.08 (Рамон) 17 Ілан Рамон член екіпажу «Колумбії»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Greeley R., Kadel S. D., Williams D. A. et al. (September 1993). Galileo imaging observations of lunar maria and related deposits. Journal of Geophysical Research: Planets 98 (E9): 17183–17205. Bibcode:1993JGR....9817183G. doi:10.1029/93JE01000. Архів оригіналу за 2010-06-25. 
  2. а б Apollo. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-10-18. Архів оригіналу за 2014-08-18. Процитовано 2014-08-18. 
  3. а б в г д е Наведено за довідником МАС
  4. а б Морфологічний каталог кратерів Місяця = Морфологический каталог кратеров Луны / Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 173 с. Архив.
  5. а б Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S., updated by Öhman T. (May 2011). Lunar Impact Crater Database (updated in May 2011) (англ.). Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу за 2014-08-18. Процитовано 2014-08-18. 
  6. а б в г Morrison D. A., Bussey D. B. J. (March 1997). The Apollo and Korolev basins and the stratigraphy of the lunar crust. Conference Paper, 28th Annual Lunar and Planetary Science Conference, p. 987. Bibcode:1997LPI....28..987M. 
  7. а б в г Wood C. A. (2004-08-14). Impact Basin Database (англ.). lpod.org. Архів оригіналу за 2014-08-07. Процитовано 2014-08-18. 
  8. Raquel Nuno (13 August 2013). Oblique Image of Concentric Crater. lroc.sese.asu.edu. Архів оригіналу за 2015-03-03. 
  9. Wilhelms D. Chapter 8. Pre-Nectarian System // Geologic History of the Moon. — 1987. — P. 148. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  10. а б в г Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data. Journal of Geophysical Research 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. 
  11. Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 282–284. — ISBN 978-0-444-59425-9. — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
  12. а б Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. et al. (February 2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science 323 (5916): 905–908. PMID 18988811. doi:10.1126/science.1163382. 
  13. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-08-10. Процитовано 2013-05-13. 
  14. Challenger Astronauts Memorialized on the Moon (англ.). photojournal.jpl.nasa.gov. 2011-01-29. Архів оригіналу за 2014-08-18. Процитовано 2014-08-18. 
  15. Blue J. (2006-03-23). Names for the Columbia astronauts provisionally approved (англ.). USGS Astrogeology Science Center. Архів оригіналу за 2014-08-24. Процитовано 2014-08-24. 
  16. Шингарева К. Б. Глава 4. Как дают названия деталям на картах планет // Путешествия к Луне / Ред.-сост. В. Г. Сурдин. — Москва : Физматлит, 2009. — С. 183. — ISBN 978-5-9221-1105-8.

Посилання[ред. | ред. код]