Апостеріорна мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Апостеріорна мова (від лат. a posteriori — з наступного) — штучна мова, елементи якої запозичені з існуючих мов, на противагу апріорної мови.

Розрізняють також апріорно-апостеріорні і апостериорно-апріорні мови, залежно від переважання відповідно апріорних або апостеріорних рис.

Апостеріорні мови можна розділити на три класи:

Наявність апріорних елементів на синтагаматичному рівні (сполучуваність морфем) визначає приналежність апостеріорної мови до автономного типу; по їх наявності на парадигматичному рівні (склад морфем) автономні мови можна розділити на гіперсхематичні (есперанто) і гіпосхематичні (ідіом-неутраль).

Посилання[ред.ред. код]