Апостроф

Пунктуація
апостроф ( ’ ' ) дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ ) двокрапка ( : ) кома ( , ) тире ( ‒, –, —, ― ) три крапки ( …, ... ) знак оклику ( ! ) крапка ( . ) дефіс ( -, ‐ ) знак питання ( ? ) лапки ( ‘ ’, “ ”, „ “, « » ) крапка з комою ( ; ) коса риска ( / ) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт ( · ) Основна типографіка амперсанд ( & ) равлик ( @ ) зірочка ( * ) обернена коса риска ( \ ) маркер списку ( • ) циркумфлекс ( ^ ) макрон ( ¯ ) знак охорони авторського права ( © ) символ валюти ( ¤ ) символи валют ₳ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ хрестик ( †, ‡ ) символ градусу ( ° ) перевернутий знак оклику ( ¡ ) перевернутий знак питання ( ¿ ) октоторп ( # ) символ номеру ( № ) порядковий індикатор ( º, ª ) відсоток ( % ) проміле ( ‰ ) базисний пункт ( ‱ ) символ абзацу ( ¶ ) штрих ( ′, ″, ‴ ) символ параграфу ( § ) символ знаку обслуговування ( ℠ ) тильда ( ~ ) символ товарного знаку ( ™ ) підкреслювання ( _ ) вертикальна риска ( |, ¦ )

Апо́строф (грец. αποστροφος — звернений набік) — орфограма небуквенна. Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються йотовані голосні літери від попередніх губних приголосних та «р», наприклад: м’язи, бур’ян.

Апострофом також позначають пропущену кінцеву голосну попереднього слова перед початковою голосною наступного слова або розділяють приголосну префікса від кореня слова, наприклад: «Всіх панів до ’дної ями» (Павло Тичина).

У фонетичній транскрипції апострофом позначається м'якість приголосних — д’ад’ко (дядько).

Правила вживання

В українській мові апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ю, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, рум'яний, тім'я, мереф'янський, В'ячеслав, Стеф'юк. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, торф'яний, черв'як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв'язок, зв'ялити, підв'язати, розм'якшити.
2. Після р: бур'ян, міжгір'я, пір'я, матір'ю, кур'єр, на подвір'ї. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати, роз'юшити, роз'яснити; дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Для слів іншомовного походження бувають і інші винятки написання з цих правил.

Стандарт Unicode також містить інший символ апострофа «Letter apostrophe» (або «modifier letter apostrophe»), U+02BC. Його рекомендовано вживати, коли він не є знаком пунктуації, що розділяє літери, а є частиною слова [1]. Стандарт використання апострофа «Letter apostrophe» (або «modifier letter apostrophe»), U+02BC запропонований під час подачі заявки на виділення кирилічного IDN ccTLD .УКР у вересні 2009 року. Надалі його використання отримало підтримку Інтернет-спільноти під час звернення до ICANN. З 1 червня 2012 року стала можливою реєстрація доменних імен зі знаком апостроф у домені .UA.

У російській мові

• 

  «Под'езд». Напис над дверима до Політехнічного музею у Москві (РФ).

• 

  «Об'явления». Одеса

Якнайбільше у 1920-30-х, а в основному до 1950-х, апостроф уживався замість пізнішого твердого знаку Ъ (напр. «об'явление» замість «объявление»). Час від часу на таке вживання можна натрапити й у наш час, щоправда вже поза книжкарством.

Символ апострофа

Традиційно, для позначення апострофа у електронних документах використовується декілька символів. Це символи: ' (одинарна лапка, ASCII), " (подвійна лапка, ASCII), ` (зворотня лапка, ASCII), ’ (одинарна лапка, U+2019), та ʼ (літера-апостроф, U+02BC).

З технічного погляду, на даний час правильним символом є літера-апостроф (U+02BC), тому цей символ було вибрано як символ для представлення апострофа у кириличних доменних іменах у зоні .укр.

Клавіатура

• Українська розкладка «Ukrainian Unicode» включає як рекомендований апостроф Unicode (U+2019; RIGHT SINGLE QUOTATION MARK) так і прямий друкарський (U+0027; APOSTROPHE), а також багато інших корисних символів.
• Альтернативно для можливості набору апострофа з клавіатури в українській розкладці Windows можна використати безкоштовну латку. Латка замінює російську літеру «ё» на український апостроф.
• Операційна система «Microsoft Windows»® має вбудовану підтримку апострофа ' в українському розкладові клавіш починаючи з версії Vista: зліва від клавіші 1, угорі над Tab^|←_→|. У попередніх операційних системах на цьому місці була маленька літера ё.
• Для програм основаних на GTK+^{[Джерело?]} (наприклад, в Gnome останніх версій) друкарський апостроф можна ввести натиснувши клавіші: Ctrl+Shift+(u 2 0 1 9) (тобто, натиснути Ctrl та Shift разом, і ввести послідовність «u 2 0 1 9», відпустити Ctrl та Shift). У Ubuntu 10.04 та 10.10, можливо і раніше, апостроф можна набрати теж клавішею ё (українська розкладка). Alt + 39 не працює.
• Ще один альтернативний спосіб набору апострофа на клавіатурі PC Microsoft Windows® — «Alt+0146» (RIGHT SINGLE QUOTATION MARK; цифри слід набирати з NumLock клавіатури)
• Є також ще один дуже зручний спосіб вводу апострофа — «Alt + 3 9» (APOSTROPHE).
• MODIFIER LETTER APOSTROPHE — U+02BC ʼ. Оскільки, цей символ відсутній на клавіатурі, можна запропонувати два способи його набору: спосіб набору апострофа на клавіатурі PC Microsoft Windows® шляхом установки програми, яка додає в список розкладок клавіатур в ОС сімейства Windows українську розкладку клавіатури Ukrainian (Customs) або через програму «Таблиця символів».

Див. також

• Правила вживання апострофа

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 224.
• Бурячок А. А. Апостроф // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 30—31.

Посилання

• Апостроф // Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 9.
• Правила вживання апострофа в українській мові
• Розкладка для української мови від UANIC з символами апострофа, Ґ, та гривні
• Українська розкладка клавіатури з символами Unicode