Аппалачська стежка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аппалачська стежка
Логотип
Зображення
Хребет Франконія, ділянка Аппалачської стежки.
Коротка назва AT
Континент Північна Америка
Країна Flag of the United States.svg США
Адміністративна одиниця Джорджія
Північна Кароліна
Теннессі
Вірджинія
Західна Вірджинія
Мериленд
Пенсільванія
Нью-Джерсі
штат Нью-Йорк
Коннектикут
Массачусетс
Вермонт
Нью-Гемпшир
Мен
Гірський хребет Аппалачі
Найвища точка Клінгманс Домd
Найнижча точка Bear Mountain State Parkd
Оператор Служба національних парків США, Appalachian Trail Conservancyd і Служба лісу США
Статус спадщини National Scenic Traild
Початкова чи кінцева точка Springer Mountaind і Кетаднd
З'єднується з Eastern Continental Traild і Benton MacKaye Traild
Довжина або відстань 3500 км
Розташування на мапі
Дорожня карта
Розташований на природоохороній території Harriman State Parkd, Форійон (національний парк) і Amicalola Falls State Parkd
Відкриває вид на Аппалачі
Кількість підписників у соціальних мережах 124 515
Категорія мап на Вікісховищі d
Map
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Аппалачська стежка у Вікісховищі

Координати: 37°21′06″ пн. ш. 80°22′51″ зх. д. / 37.351750000027777787° пн. ш. 80.3810800000277794° зх. д. / 37.351750000027777787; -80.3810800000277794

Аппалачська стежка (англ. Appalachian Trail) — розмічений маршрут для пішохідного туризму в північноамериканській гірській системі Аппалачі.

Географія[ред. | ред. код]

Аппалачська стежка має протяжність близько 3,5 тис. км від гори Катадин (Мен) на півночі до гори Спрінгер (Джорджія) на півдні. Точну довжину визначити практично неможливо, оскільки існує декілька альтернативних шляхів.

Найвища точка на шляху — гора Клінгманс-Дом (2025 м) у національному парку Грейт-Смокі-Маунтінс, найнижча — переправа через Гудзон.

Ідея створення маршруту виникла на початку 1920-х рр. 1923 року відкрито першу ділянку в штаті Нью-Йорк, після чого довжина стежки постійно збільшувалася.

Нині туризм на цьому маршруті є надзвичайно популярним. У США існують десятки клубів любителів Аппалачської стежки. З весни до осені по маршруту (або його частині) проходять тисячі туристів. Найбільш юному підкорювачеві стежки було 6 років, коли він з батьками подолав маршрут за 8,5 місяців[1]..

67-річна Емма Гейтвуд[2] пройшла цю стежку 3 рази з мінімальним спорядженням, з тих пір її походи по цій стежці наводяться як приклади туристичного напрямку «Легкоходство».

Найнебезпечніші для туристів — бурий ведмідь, змії, плющ отруйний, кліщі-розповсюджувачі хвороби Лайма.

У літературі[ред. | ред. код]

Білл Брайсон — «Прогулянка лісами. Двоє лінюхів проти дикої природи»

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Досягнення молодих. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 25 червня 2012. 
  2. Емма Гейтвуд a.k.a. Бабуся — легенда хайкерів. Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 25 червня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аппалачська стежка