Аппій Клавдій Кавдекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аппій Клавдій Кавдекс
Народився 1 тисячолітті до н. е.
Помер 3 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1][2]
Батько Гай Клавдій Центон
Брати, сестри  • Аппій Клавдій Цек[2]
Діти Публій Клавдій Пульхр

Аппій Клавдій Кавдекс (*310 — після 264 р. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського оду Клавдіїв. Син Гая Клавдія Красса. У 264 році до н. е. обраний консулом (разом з Марком Фульвієм Флаком). Під час своєї каденції розпочав Першу Пунічну війну. Висадився під м. Мессана, яку взяли в облогу карфагеняни та цар Гієрон. Ще перебуваючи у м. Регій запропонував ворогам зняти облогу, а навзаєм пообіцяв не висаджуватися на о. Сицилія. Отримавши відмову, Кавдекс розпочав бойові дії, завдавши поразки карфагенянам та сіракузянам, звільнив Мессану. Розпочав облогу міст Сіракузи та Ехетли, але зазнав поразки й відступив до Мессани. Після цього повернувся до Риму. За ці невдачі отримав свій когномен «Кавдекс», що з латини значить «телепень».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Diodorus Siculus, Biblioteca Historica, 23.3
  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Case Western Reserve University Press, Cleveland/Ohio 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. S. 202f. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1).

Посилання[ред. | ред. код]

Аппій Клавдій Кавдекс на livius.org (англ.)

  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  2. а б Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.