Аппій Клавдій Пульхр (консул 212 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аппій Клавдій Пульхр
Народився 3 століття до н. е.
Помер 211 до н. е.[1]
Capuad, Італія
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада римський губернаторd, претор, еділ, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Військове звання Адмірал
Батько Публій Клавдій Пульхр[1]
Брати, сестри  • Аппій Клавдій Пульхр[1]
Діти Аппій Клавдій Пульхр, Публій Клавдій Пульхр і Гай Клавдій Пульхр

Аппій Клавдій Пульхр (250 до н. е. — 211 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, учасник Другої Пунічної війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Публія Клавдія Пульхра, консула 249 року до н. е. У 217 році стає курульним еділом. У 216 році до н. е. на посаді військового трибуна брав участь у битві при Каннах. Після розгрому римського війська врятувався і втік до м. Канузій, де, разом з Публієм Сципіоном, взяв на себе командування залишками війська. У 215 році до н. е. Клавдій обирається претором. На цій посаді був спрямований на Сицилію з легіонами, сформованими з тих, що вижили після Канн. Напав на Локри, щоб перешкодити підвозу підкріплень для Ганнібала, але не зумів взяти місто. Намагався відрадити Сіракузького царя Гієроніма від союзу з Карфагеном, проте зазнав невдачі.

У 214–213 роках до н. е. воював на Сицилії під командуванням Марка Клавдія Марцелла. Під час облоги Сіракуз керував сухопутною армією, брав участь у взятті м. Леонтіни.

У 212 році до н. е. було обрано консулом (разом з Квінтом Фульвієм Флаком). На цій посаді був спрямований у Кампанію, де вів облогу м. Капуя. Наприкінці року повернувся до Риму, де провів консульські вибори. У 211 році до н. е. продовжив облогу Капуї з повноваженнями проконсула. Відбив спробу Ганнібала деблокувати місто, але був поранений у груди. Залишився під Капуєю, тоді як його колега Флак повів частину армії захищати Рим від Ганнібала. Після капітуляції Капуї висловлювався за м'яке й помірне поводження з кампанськими сенаторами, але не зміг протистояти суворим заходам Флака. Незабаром після падіння міста помер від поранень.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Liv. XXII 53—54; XXIII 24; 30—32; 41; XXIV 6—7; 27; 29—30; 33; 36; 39; XXV 2—3; 13—15; 18—20; 22; 41; XXVI 1; 5—6; 8; 15—16; 33.
  • Fasti Fer. Lat. CIL I2 p. 57
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870.
  1. а б в Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3