Аппій Клавдій Пульхр (консул 54 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аппій Клавдій Пульхр
Appius Claudius Pulcher
Народився
Рим
Помер 48 до н. е.
Балканський півострів
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада консул Римської республіки[d], давньоримський сенатор[d], Цензор, Римський губернатор[d] і претор
Батько Аппій Клавдій Пульхр

Аппій Клавдій Пульхр (лат. Appius Claudius Pulcher; 97 до н. е. — 49 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 54 року до н. е., цензор 50 року до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Пульхра, консула 79 року до н. е., та Цецилії Метелли Молодшої.

У 7270 роках до н. е. був легатом в армії Луція Ліцинія Лукулла на Сході. У 71 році до н. е. був послом до вірменського царя Тиграна стосовно видачі Мітрідата VI, царя Понта, римлянам.

У 63 році до н. е. став членом колегії авгурів. У 57 році до н. е. став претором при підтримці консула Луція Кальпурнія Пізона. Під час своєї каденції очолив судову комісію у справах здирництва. У 54 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Доміцієм Агенобарбом. Брав участь у залагодженні суперечки між містами Реате та Інтерамною. З 53 до 51 року до н. е. обіймав посаду проконсула Кілікії. Виявив жорстокість та здирництво. По поверненню притягався до суду, але був виправданий.

У 50 році до н. е. його обрано цензором разом з Луцієм Кальпурнієм Пізоном Цезоніном. Здійснив суворі заходи проти розкоші та аморальної поведінки, виключивши з сенату низку осіб, зокрема майбутнього історика Саллюстія Кріспа. З початком громадянської війни поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм був призначений проконсулом Греції. На цій посаді Клавдій й сконав.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Сервілія

Діти:

  • Аппій Клавдій Пульхр
  • Клавдія Старша
  • Клавдія Молодша.

Джерела[ред.ред. код]

  • Val. Max. I 8, 10 (лат.)
  • Lucan. V 120–197 (лат.)
  • Cadoux, T J: s. v. Claudius (12) Pulcher in The Oxford Classical Dictionary2 (1970), p. 247 (англ.)