Апіль-Сін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апіль-Сін
Народився 19 століття до н. е.
Помер 1813 до н. е.
Країна Вавилон
Діяльність суверен
Посада Цар Вавилону[d]
Рід First Babylonian Empired
Діти Сін-мубалліт

Апіль-Сін (д/н — 1813 до н. е.) — 4-й цар Вавилона близько 18311813 років до н. е. (за короткою хронологією — 1767—1749 до н. е.). Ім'я перекладається як «Спадкоємець Сіна».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з I Вавилонської (Аморейської) династії. Син царя Сабіума. Його ім'я аккадське, що, можливо, свідчить про родинні зв'язки за жіночою лінією.

Першу половину панування Апіль-Сін змушений був присвятити зміцненню кордонів свого царства, відбудовував низку фортець (насамперед Дур-Апіль-Сін) і укріплень навколо Вавилона (зокрема східну браму Баб-ілані), Борсіппи та Нурума. Він звів храми для богині Інанни і Набу (храм Єзіда). Також завершив проведення каналу Шамаша в Вавилоні.

У другій половині володарювання зумів досягти берегів Тигра, захопивши два міста — Акшак і Манкісум. Проте до кінця правління втратив ці землі у протистоянні з державою Ешнунна. Також ймовірно надав прихисток Іла-кабкабу, ішші-аккуму (вождю) ханійців і правителя міста Терка, який зазнав поразки від Яггід-Ліма, лугаля Марі.

Йому спадкував син Сін-мубалліт.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stephen Bertman: Handbook to Life of Ancient Mesopotamia, Oxford University Press, 2003. ISBN 9780195183641 76.
  • Dietz-Otto Edzard: Geschichte Mesopotamiens. C.H.Beck Verlag, München 2004, ISBN 3-406-51664-5.