Перейти до вмісту

Апі (гора)

Координати: 30°00′19″ пн. ш. 80°55′47″ сх. д. / 30.005277777778° пн. ш. 80.929722222222° сх. д. / 30.005277777778; 80.929722222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апі
Api

30°00′19″ пн. ш. 80°55′47″ сх. д. / 30.005277777778° пн. ш. 80.929722222222° сх. д. / 30.005277777778; 80.929722222222
Країна Непал Непал
Регіон Darchula Districtd
Система Гімалаї
Тип гора
Висота 7132 м
Висота відносна 2040 м
Перше сходження 10 травня 1960 р., K. Hirabayashi, Gyaltsen Norbu
Апі. Карта розташування: Непал
Апі
Апі
Апі (Непал)
Мапа
CMNS: Апі у Вікісховищі

Апі (англ. Api) — найвища вершина в групі Йока Пагар (англ. Yoka Pahar)[1] секції Гуранс-Гімал (англ. Gurans Himal), частина Гімалаїв у крайньому півн.-зах. кінці Непалу, поблизу до кордону з Індією і Тибетом.[2]Це маловідома вершина в тій частині Гімалаїв, яка рідко відвідується альпіністами, хоча вона різко здіймається серед навколишньої низини.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Хоча Апі відносно низька у порівняны з основними горами Непалу, вона виняткова тим, що різко здіймається вище рельєфу навколишньої місцевості; близькі долини значно нижчі, ніж ті, які оточують більшість вищих гімалайських вершин[3]

Історія сходжень

[ред. | ред. код]

Регіон Апі відвідувався європейцями в 1899, 1905 і 1936 рр., але спроби сходження не було до 1953 р. Ця спроба не мала успіху, так як і спроба італійців в 1954 р., коли загинуло 2 альпіністи[4].

Перше вдале сходження на Апі сталося в 1960 р. Експедиція Doshisha Alpine Society з Японії успішно подолала вершину півд.-зах. маршрутом, який був випробуваний в 1954 р.[4]

В 1980 р. альпіністи експедиції British Army Mountaineering Association спробували підкорити Апі півд. маршрутом, але не дійшли до вершини лише кілька сот метрів[5].

Himalayan Index фіксує 4 більш успішні штурми вершини в 1978, 1983, 1996 і 2001 рр.[6]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Група включає гори: Api (7132 м), Єті Бахурані (6850 м), Bobaye (6808 м) і Нампа (6755 м), а також ін. вершини.
  2. H. Adams Carter. Classification of the Himalaya // Amer. Alpine J. — 1985.
  3. DEM files for the Himalaya (Corrected versions of SRTM data). viewfinderpanoramas.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2009. Процитовано 24 грудня 2009.
  4. а б Jill Neate (January 1990). High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks. Mountaineers Books. ISBN 0-89886-238-8.
  5. Alpine Journal 1981 http://www.alpinejournal.org.uk/Contents/Contents_1981_files/AJ%201981%20167-171%20Agnew%20Api.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Himalayan Index. Alpine Club. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 24 грудня 2009.