Арабізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арабі́зм — різновид запозичення: слово, запозичене з арабської мови або утворене за її зразком.

Найбільше арабізмів трапляється у перській і тюркських мовах. Чимало їх у мовах гінді, урду, суахілі.

Шляхи поширення арабізмів[ред. | ред. код]

Арабізми з'явилися внаслідок поширення ісламу, мовних і соціокультурних контактів арабів із народами Середньої Азії, Близького Сходу, Північної Африки, Іспанії, завойованими ними в Середньовіччі. З Іспанії через народну та наукову латину значна кількість арабізмів потрапила до романських мов, а звідти через посередництво французької та німецької мов — у слов'янські, зокрема в українську мову.

Арабізми проникали в українську мову також через тюркські мови, насамперед кримськотатарську та караїмську. Частину арабізмів українці засвоїли з російської мови, до якої вони потрапили дещо раніше. [Далі читайте, як свідомий українець викладає альтернативну точку зору]

Коли раніше і які приклади? Які запозичення можуть бути із мови, якої ще не існувало?! Адже, так звана, «російська» мова - продукт творення татарином Державіним, Сумароковим, слов'янином Ломоносовим (Ломиніс - свято зимове на час якого, як правило, припадають сильні морози), а пізніше – Пушкіним, Аксаковим та іншими, які війшли із «Шинелі» Миколи Гоголя і «Вєсталкі» Тараса Шевченка. У цей час вчителями усіх навчальних закладів московщини були питомі руснаки - випускники українських академій. На 1812 рік у Московії була відсутня технологія масового виробництва паперу, не було доріг і мостів, на що чітко вказують військові зведення армії Наполеона. Про яку "російську мову" може йти мова, коли Наполеон воював з МОСКОВІЄЮ? А також, що найголовніше - науці невідомі документи військових канцелярій московитів, писаних, так званою, «російською» мовою. Місцеве населення мокша-мордва, допитуване французами не знало т.з. "російської мови". Про які запозичення арабізмів йдеться з т.з. російської мови, якої до першої чверті 19 сторіччя фактично не існувало? Фраза що до Миколи Гоголя "Мы все вышли из гоголевской «Шинели»" для вас нічого не варта. Подивіться матеріали про стосунки Миколи Гоголя та Сергія Аксакова і спробуйте зрозуміти у кого Сергій Тимофійович вчився і завдяки цьому вивчив обох своїх синів-письменників... А також раджу поцікавитись практикою масових фальсифікацій монетного двору московщини щодо друкування мідних та срібних монет - матеріалів достатньо. Це і є основа фальсифікації усієї історії московского улусу і подальших періодів. А також раджу поцікавитись у якому році зявилась друком "Шинель" М.В.Гоголя. Що ж стосовно запозичених арабізмів, то майже всі вони прийшли в українську мову із офіційної Джагатайської мови Орди та мови Кримського Ханства, із яким Українська держава часів Б. Хмельницького мала доволі тісні дипломатичні та епістолярні стосунки. Переговори із 1643 р велись із великими труднощами саме через неможливість прямого без толмача спілкування із вищими колами Московщини, які приймали рішення. Почитайте хоча б О.К. Касименка*. У той час відносини України, як держави, із цивілізованим тюркським світом були набагато ширшими ніж у Московщини.)

_______

  • О.К. Касименко. Російсько-українські взаємовідносини 1648-початку 1651 р. Видавництво Академії Наук Українськї РСР, Київ -1955.

Приклади арабізмів в українській мові[ред. | ред. код]

В українській мові арабізмами є такі слова: адмірал, азимут, алкоголь, алхімія, бакалія, гудрон, жасмин, зеніт, кава, казна, кайдани, лютня, могорич, мулат, мусон, папуга, талісман, тариф, торба, халва, хна, цифра, шуба, яшма та інші.

Література[ред. | ред. код]