Ваді-ель-Араба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Арава (долина))
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 30°25′01″ пн. ш. 35°09′05″ сх. д. / 30.41694° пн. ш. 35.15139° сх. д. / 30.41694; 35.15139

Проходження холодного фронту над Ваді-ель-Араба, Йорданія

Ваді-ель-Араба,[1] Арава, Гаарава (івр. הָעֲרָבָה‎, HaArava; араб. وادي عربة‎, Wādī ʻAraba) — рифтова долина на Близькому Сході, частина Великої рифтової долини, розташована між Мертвим морем на півночі і Акабською затокою Червоного моря на півдні. По долині проходить державний кордон між Ізраїлем на заході і Йорданією на сході.

Довжина долини близько 166 км. Топографічно ця область поділена на три частини. Від затоки Акаба на півночі поверхня долини поступово здіймається протягом 77 км, досягаючи висоти 230 м над рівнем моря, у точці вододілу Мертвого і Червоного моря. Далі на північ рельєф поступово знижується до 0 м над р.м. за 15 км на південь від Мертвого моря. З цієї точки починається різкий нахил до Мертвого моря, яке на 417 м нижче рівня моря і є найнижчою точкою суші на землі.

Клімат Арави є вельми спекотним і сухим, тому долина мало населена. Згідно з даними йорданської адміністрації району Ваді-Араба, населення цього району становить 6 775 осіб[2]. Тут мешкає 5 великих племен, що утворюють 8 постійних поселень на Йорданському боці. Це племена: Al-S'eediyeen (араб. السعيديين‎), Al-Ihewat (الإحيوات), Al-Ammareen (العمارين), Al-Rashaideh (الرشايدة), and Al-Azazmeh (العزازمة), а також дрібні племена Al-Oseifat (العصيفات), Al-Rawajfeh (الرواجفة), Al-Manaja'h (المناجعة), й Al-Marzaqa (المرزقة). Провідними видами економічної діяльності для мешканців Арави є сільське господарство, зокрема випас овець, ремесла та обслуговування Арабської Йорданської армії.

На ізраїльському боці існує кілька кібуців. Найстарішим кібуцем долини є Йотвата (івр. יָטְבָתָה‎), заснований в 1957 році. Йотвата було названо на честь древнього міста в долині, що згадується в Біблії. Кібуц Лотан (івр. לוֹטָן‎), який є одним з новітніх ізраїльських кібуцев, має центр спостереження за птахами.

У біблійні часи цей район був центром виробництва міді; цар Соломон ймовірно, мав тут копальні. На теренах Арави в давні часи розташовувалась держава Ідумея, а схід долини був родиною набатеїв, будівельників міста Петра.

Долина вельми мальовнича; для неї характерні барвисті та гострі скелі. Ізраїльський парк Тімна відомий своїми доісторичними наскельними малюнками, найдавнішими мідними рудниками у світі і звивистою скелею, що називається стовпами царя Соломона. Місцевість Ваді-Рум на йорданському боці всесвітньо відома серед альпіністів, туристів і любителів природи. Також дуже відомий екологічний готель Ваді-Файнан, відкритий Фейнані в 2005, Королівським товариством охорони природи (RSCN)[3]

Уряди Йорданії та Ізраїлю активно сприяють розвитку регіону. Існує план скидати воду з Червоного моря в Мертве море через канал (Канал Двох морів), який прямуватиме цією долиною. Щодо маршруту, проте, існують суперечки між двома країнами, в остаточному варіанті було вирішено, що роботи повинні початися з Йорданського боку.

Саме в цій долині 26 жовтня 1994 року був підписаний Ізраїльсько-Йорданський мирний договір.

Копальні царя Соломона[ред.ред. код]

Ваді-ель-Араба — давнє місце видобутку міді, відоме під назвою «Копальні царя Соломона». Тип орудення — мідисті пісковики. Зафіксовано близько 3000 древніх розробок. Ранні з них належать до мідної доби (4 тис. до н. е.), пізніші — до початку н. е. (період римського панування). Основний типи виробок — стволи, штреки, штольні. Максимальна глибина шахт — 36 м, довжина штреків понад 50 м.

Рудники Ваді-ель-Араба згідно із письмовими свідченнями давніх часів, були широко відомі за назвою «Атика». Рудники Ваді Араба належали фараонам Рамзесидам.

Мідь з Тімни, між іншим, слугувала сировиною для виготовлення великої кількості яскравих мідних штаб, якими оздоблювались палаци і храми Давнього Єгипту, зокрема знаменитий Суддівський палац фараонів. Археологічні розкопки в Тімні виявили численні ознаки стійкого зв'язку гірництва й стародавніх містичних культів. Кожний історичний період мав своє місце й стиль обрядів, починаючи від найдавніших Високих Місць з кам'яними олтарями й наскельними рисунками, до храмів Нового Царства, присвячених єгипетській богині Хатхор.

Дослідження[ред.ред. код]

Рудники Ваді-ель-Араба були відкриті в 1845 році. Археолог Н. Глюк, який у 1937 році виявив давні копальні долини ріки Тімни, пов'язував їх з Ізраїльсько-Іудейським царством Х ст. до Р. Х. і вважав їх «копальнями царя Соломона», але ґрунтовні дослідження ізраїльських і німецьких археологів під керівництвом Б. Ротенберга довели, що гірнича діяльність у Тімні проводилась єгипетськими фараонами часів Нового Царства.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Йорданія // Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1974–1985.
  2. Jordan Department of Statistics 2004
  3. http://www.rscn.org.jo/orgsite/Group1/MediaCenter/PhotoGallery/WadiFeynan/tabid/262/Default.aspx

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]