Аравія Петрейська
| Аравія Петрейська | |
| Дата створення / заснування | 106 |
|---|---|
 | |
| Країна | Стародавній Рим |
| Столиця | Петра |
| Адміністративна одиниця | Diocese of the Eastd |
| Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Йорданія |
| Спільний кордон із | Сирія Палестинська |
| Замінений на | Палестина Салютарисd |
| На заміну | Набатейське царство |
.svg) | |
 | |
 Аравія Петрейська у Вікісховищі | |
Координати: 30°04′12″ пн. ш. 35°21′00″ сх. д. / 30.07000000002777895° пн. ш. 35.350000000027776536626334° сх. д.
Ара́вія Петре́йська або Ара́вія Кам'яни́ста (лат. Arabia Petraea; араб. العربية البترائية) — прикордонна провінція Римської імперії з центром у місті Петра (сучасна Йорданія)[1]. Увійшла до складу Римської імперії у 106 році за правління імператора Траяна, внаслідок успішного захоплення ним Набатейського царства. Територія Аравії включала в себе території в сучасної Йорданії, південь сучасної Сирії, території на Синайському півострові та північно-західної частини сучасної Саудівської Аравії.
Стратегічно провінція забезпечувала безпеку Сирії, Юдеї та Єгипту з південного сходу, а також безпеку морських шляхів Червоного моря[2]. Приблизно в 297 році (за правління Діоклетіана) Аравія Петрейська була розділена на дві провінції з центрами у містах Петра і Бостра[1], отримала ім'я Аравія і з тим ім'ям у 395 році перейшла до Східної Римської імперії.
Римський період був періодом відновлення економічного процвітання Аравії. Римляни відремонтували стару Царську дорогу. У аравійських містах з'явилося багато нових будівель. Караванна торгівля з персами на сході процвітала. При імператорі Діоклетіані легіонерами в Аравії була побудована мережа укріплень, які отримали назву Арабський лімес. У пізній античності він був демонтований.
Імператор Анастасій I визнав незалежну федерацію арабських племен з Ємену як римського союзника за умови, що вони будуть захищати східні кордони. Їх цар отримав титул патрикія. В 604 р., коли Сасаніди вторглися в Візантійську імперію, араби вже не воювали за візантійців і треба було майже чверть століття, поки імператор Іраклій не вигнав загарбників. Незабаром Аравія увійшла до складу Арабського халіфату, який зароджувався.
Префекти[ред. | ред. код]
- Гай Клавдій Север (107—116)
- Луцій Емілій Карус (141—142)
- Секст Кокцій Северіан (145)
- Луцій Аттідій Корнеліан (150—151)
- Публій Юлій Гемін Марціан (162—163)
- Квінт Антістій Адвент Постумій Аквілін (166—167)
- Луцій Клавдій Модест (167—168)
- Луцій Марій Перпетв (між 200 й 207)
- Гай Фурій Сабін Аквіла Тімесіфей (між 218 й 222)
- Егнацій Віктор Мариніан (між 225 й 230)
- Марк Елій Аврелій Тео (між 253 й 259)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Аравия — статья из Большой советской энциклопедии (3-е издание)
- ↑ Історія Стародавнього Риму: Підручник / Під ред. В. І. Кузищина. — 2-е вид., Перероб. і доп.
Література[ред. | ред. код]
- Кам'яниста Аравія [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.]
|
