Араканга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Араканга
Scarlet Macaw RWD3.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Ара (Ara)
Вид: Араканга
Linnaeus, 1758
Біноміальна назва
Ara macao
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ara macao
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ara macao
ITIS logo.svg ITIS: 177665
IUCN logo.svg МСОП: 22685563

Араканга[1] або ара червоний (Ara macao) — великий птах родини папугових.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 78-90 см, крила — 28-40 см, хвіст — 50-62 см. Голова, верх крил, шия, верх спинки, грудки й живіт яскраво-червоні, надхвістя й низ крил яскраво-блакитні, поперек крил проходить жовта смуга. Голі щоки світлі з рядами білих пір'їнок. Наддзьобок білий з коричнево-чорною плямою в основі дзьоба й чорним кінчиком, піддзьобок бурувато-чорний. Райдужка жовта. У самки дзьоб менший й ширший в основі, а верхня його половина має крутіший вигин.

Поширення[ред. | ред. код]

Живе від Мексики до Еквадору, Болівії й річки Амазонки.

Карта ареалу

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Населяють тропічні ліси. Воліють триматися в кронах високих дерев. Живляться переважно рослинною їжею: плодами, горіхами тощо. У період дозрівання сільськогосподарських культур літають годуватися на поля й плантації, чим завдають відчутної шкоди врожаю.

Розмноження[ред. | ред. код]

Яйце Ara macao — Тулузький музей

Дуже прив'язані до дупла, де гніздяться, використовують його в сезони розмноження багато років поспіль. Шлюбний період починається звичайно у квітні-травні. Взаємини птахів у цей час досить цікаві. Сидячи поруч на гілці, розвернувшись хвостами в протилежні боки, папуги ніжно перебирають один одному пір'я на голові, шиї, хвості, під хвостом, а всі дії вони супроводжують неголосними звуками, що схожі на булькання. Потім самець починає пританцьовувати, погойдувати головою, закидати її назад та кивати.

У кладці 2-3 яйця завдовжки до 50 мм, завширшки — 35 мм. Насиджування триває 24-26 днів. Пташенята вилуплюються сліпими й голими, у перші дні їх годує в основному самка. Вона ж і зігріває потомство. Оперятися починають на другому місяці життя, а через 10 тижнів повністю закінчується ріст пір'я. У віці 100 днів пташенята залишають гніздо.

Людина й червоний ара[ред. | ред. код]

На них здавна полювали індіанці. М'ясо використовувалось у їжу, а пір'я — для прикрашання стріл та прикрас. М'ясо цих папуг гарного смаку, прирівнюється до яловичини. Гніздо цих птахів вважалось багатством і передавалося в спадщину від батька до сина, тому що довге та яскраве пір'я ара дуже цінувалося в ритуальних убраннях.

Охоронний статус[ред. | ред. код]

Утримання[ред. | ред. код]

Перші екземпляри виду потрапили в Європу ще в середині XVI століття. Здатний до дресування, може навчитись говорити до 100 і більше слів. Однак належить до рідкісних видів папуг, що утримуються в домашніх умовах. Такого великого птаха важко утримувати вдома. Живуть 60-80 років.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література[ред. | ред. код]

  • Гринёв В. А. Попугаи: Справочное пособие. — М.: Лесная промышленность, 1991. — 334 с ISBN 5-7120-0296-5
  • Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
  • Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2