Аратинга золотистоперий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аратинга золотистоперий
Aratinga solstitialis -Discovery Cove -Florida-8a.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Справжні папуги (Psittacinae)
Рід: Аратинга (Aratinga)
Вид: Аратинга золотистоперий
Біноміальна назва
Aratinga solstitialis
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aratinga solstitialis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aratinga solstitialis
IUCN logo.svg МСОП: 106001572

Аратинга золотистоперий[1] (Aratinga solstitialis) — птах родини папугових. У природі зустрічається в Південній Америці, утримують також у неволі.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Довжина тіла 17—30 см; вага — 110—120 г. У птахів дуже яскраве жовте забарвлення. Обличчя і живіт помаранчеві. Крила і хвіст зелені. Ноги й очне кільце сірі. Самця від самки практично неможливо відрізнити. Голос гучний і різкий.

Поширення[ред. | ред. код]

Мешкає в Гаяні, на південному сході Венесуели і північному сході Бразилії.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Населяють світлі ліси, пальмові гаї, савани. Поза сезоном розмноження папуги збираються в зграї, у гніздовий період тримаються парами або групами. Живляться плодами, овочами, горіхами тощо. Дуже обережні птахи, в природі їх скоріше можна почути, ніж побачити. Самець і самка дуже прив'язані один до одного. Більшу частину часу вони проводять разом, чистять один одному пір'я і разом годуються.

Розмноження[ред. | ред. код]

До розмноження приступають у віці 4 років. Гніздяться у дуплах дерев, найчастіше пальмових. У кладці 2—6 яєць. Самка насиджує їх приблизно 23 дні. Молоді залишають гніздо у віці 3 місяців.

Утримання[ред. | ред. код]

В Європу цей птах вперше завезений у 1862 році (Лондон). У неволі живуть до 25—30 років.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література[ред. | ред. код]