Араукарія Бідвілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Араукарія Бідвілла
Araucaria bidwillii 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
- Хвойні (Coniferophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Араукарієві (Araucariaceae)
Рід: Араукарія (Araucaria)
Вид: Араукарія Бідвілла
Біноміальна назва
Araucaria bidwillii
Hook., 1843
Синоніми
Columbea bidwillii (Hook.) Carrière

Marywildea bidwillii (Hook.) A.V.Bobrov & Melikyan

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Araucaria bidwillii
EOL: 323342
IPNI: 261684-1
ITIS logo.jpg ITIS: 506779
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56993
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-14343
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Araucaria bidwillii

Араукарія Бідвілла — (місцева назва — Бунія-бунія; лат. Araucaria bidwillii) — вид вічнозелених хвойних дерев з роду Араукарія родини Араукарієвих. Єдиний представник найдавнішої секції араукарієвих — Бунія (Bunya).

Поширення[ред.ред. код]

Стовбур Араукарії Бідвілла
Листя Араукарії Бідвілла
Шишка та насіння Араукарії Бідвілла

В Австралії родина араукарієвих (Araucariaceae) представлена двома родами — араукарія і агатіс. Місцева назва араукарії Бідвілла — «бунія-бунія». Росте на сході Австралії, в Квінсленді, в лісах на тихоокеанському узбережжі. У цієї араукарії досить великий ареал, але популяції нечисленні.

Араукарія Бідвілла в Україні[ред.ред. код]

У 1843 р. австралійський натураліст і мандрівник Джон Бідвілл, на честь якого названий цей вид, передав декілька екземплярів араукарії в Ботанічний сад Кью (Англія). Звідси вона поширилася по всій Європі, в тому числі і в Україні. Араукарію Бідвілла мають у своїх колекціях Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна у Києві (висотою 26 м),[1], Ботанічний сад Львівського університету (висотою понад 20 м)[2], Кам'янець-Подільський ботанічний сад[3]

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Це дводомна рослина, жіночі екземпляри досягають 40-50 м висоти, діаметр стовбура — до 125 см. У дорослих дерев стовбур майже до половини висоти звільнений від гілок. Кора товста, смолиста, темна. Молоді дерева з широкопірамідальною кроною, бічні гілки в колотівках, на кінцях повислі. Листя яйцеподібні з гострим кінцем, у верхній частині крони розташовані спірально, а на бічних пагонах в 2 ряди. Верхня поверхня листя блискуча, з багатьма паралельними жилками, але без кіля, продихні лінії є на всій нижній поверхні листа. Шишки 35 см довжини і масою до 3 кг. Це найбільші шишки серед араукарієвих.

Застосування[ред.ред. код]

Деревина араукарії високо цінується і використовується в меблевому виробництві.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Boer, E. & A. B. Ella, eds. 2000. Plants producing exudates. In: Faridah Hanum, I. & L. J. G. van der Maesen, eds., Plant Resources of South-East Asia (PROSEA). (Pl Res SEAs) 18:120.
  • Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage. (Zander ed13)
  • Farjon, A. 1998. World checklist and bibliography of conifers. (L Conifers)
  • Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). 2010. Ecocrop (on-line resource). (Ecocrop)
  • Francis, W. D. & G. M. Chippendale. 1970. Australian rain-forest trees. (Trees AustRF)
  • George, A. S., ed. 1980–. Flora of Australia. (F Aust)
  • Hnatiuk, R. J. 1990. Census of Australian vascular plants. Australian Flora and Fauna Series No. 11. (L Aust)
  • Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (Hortus 3)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (Pl Names)
  • Smith, A. C. 1979–1991. Flora vitiensis nova. (F Viti)
  • Stanley, T. D. & E. M. Ross. 1983–1989. Flora of south-eastern Queensland. (F SE Queensl)