Арбітраж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арбітра́ж (від фр. arbitrage — вирішення спору посередником) — це термін, що може використовуватися в одному з таких значень:

  1. Арбітраж як спосіб вирішення спорів — розв'язання спорів недержавними арбітрами (третейськими суддями) з винесенням рішення, обов'язкового для сторін. Включає внутрішньодержавні третейські суди, міжнародний комерційний арбітраж, міжнародний інвестиційний арбітраж, міждержавний арбітраж
  2. Арбітражний суд — державний судовий орган, що вирішує господарські спори:
  • Арбітражні суди в Україні — система державних судових органів, створена в 1991 році як правонаступник радянської системи органів державного арбітражу. На сьогодні реорганізована в систему спеціалізованих господарських судів.
  • Арбітраж в СРСР — спеціальний орган для розв'язання майнових, а також переддоговірних спорів, що виникають між соціалістичними організаціями при укладенні договорів. Завданням арбітражу є зміцнення госпрозрахунку і планової дисципліни. В СРСР є арбітраж державний і відомчий. Арбітраж державний утворюється на підставі Положення, затвердженого ЦВК і РНК СРСР 3 травня 1931. В УРСР арбітраж державний створено за постановою ЦВК і РНК УРСР від 5 червня 1931. Органи державного арбітражу є при Раді Міністрів СРСР, при Радах Міністрів союзних і автономних республік, при виконавчих комітетах обласних (крайових) Рад та при виконавчих комітетах міських Рад Москви і Ленінграда. Органам державного арбітражу підвідомчі всі майнові (від 1000 карбованців) і переддоговірні спори між державними, кооперативними (крім колгоспів) та іншими громадськими організаціями, підприємствами й установами, якщо вони підпорядковані різним міністерствам, раднаргоспам або різним кооперативним системам. Підсудність як майнових, так і переддоговірних спорів тому чи іншому органові державному арбітражу залежить від суми позову або суми договору. Одним з основних принципів діяльності арбітражу є розв'язання спорів з участю відповідальних представників сторін під керівництвом призначеного арбітра. При відсутності погодження або при неявці однієї чи обох сторін спір вирішує арбітр. В СРСР існує також відомчий арбітраж. Йому підвідомчі майнові і переддоговірні спори між організаціями одного міністерства, відомства, раднаргоспу, кооперативної системи. Інструктування відомчого арбітражу покладено на державний арбітраж. За досвідом СРСР організовано арбітраж в країнах народної демократії, наприклад. в Албанії (1947), Польщі і Румунії (1949), Болгарії (1950) та інших.

Див. також[ред. | ред. код]


Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]