Арво Пярт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арво Пярт

ест. Arvo Pärt

Arvo Pärt.jpg
Народився 11 вересня 1935(1935-09-11) (81 рік)
Пайде
Естонія Естонія
Громадянство Естонія ЕстоніяСРСР СРСРЕстонія Естонія
Діяльність композитор
Відомий композитор
Alma mater Естонська академія музики й театру
Нагороди
Кавалер ордена Державного герба 1 ступеня (Естонія)
Кавалер ордена Державного герба 2 ступеня (Естонія)
Сторінка в інтернеті arvopart.ee

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Арво Пярт (ест. Arvo Pärt, *11 вересня 1935 р., Пайде, Естонія) — сучасний естонський композитор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Пайде (ест. Paide) поблизу Таллінна 11 вересня 1935 року. У 1957 закінчив Талліннську консерваторію по класу композиції у Х. Еллера (Heino Eller). До 1968 працював звукорежисером Естонського радіо. З 1964 року Пярт вперше використовує в своїх творах техніку колажа. Приблизно в цей же час в його музиці виявляються релігійні мотиви. З міркувань цензурного порядку деякі з його творів виконувалися під вигаданими назвами.

У 1979 Пярт емігрує з СРСР. Живе спочатку у Відні, де підписує договір з Universal Edition, а потім, завдяки стипендії DAAD, опиняється в Берліні, де живе і пише твори для клавішних інструментів, інструментальних складів, вокальну і хорову музику.

Православний. У хрещенні — Арефа.

Твори[ред.ред. код]

Для голосів та оркестру[ред.ред. код]

  • Наш сад («Meie aed»), кантата для дитячого хору і оркестру (1959/2003)
  • Credo для фортепіано, хору і оркестру (1968)
  • Te Deum для хору, струнного оркестру и магнітофонного запису (1984-5, ред. 1992)
  • Берлінська меса, для хору і органу або струнного оркестру (1992)
  • Літанія для солістів, хору і оркестру (1994)
  • Як лань прагне [до водних потоків] (ісп. Como cierva sedienta), для сопрано, хору і оркестру (1998)

Для голосу і ансамблю[ред.ред. код]

  • На ріках вавилонських (нім. An Den Wassern zu Babel), для солістів або хору і органу або ансамблю (1976/1984)
  • De profundis (Псалом 129) для хору, ударних та органу (1980)
  • Страсті за Йоаном, для солістів, вокального ансамблю, хору та інструментального ансамблю (1982)
  • Stabat Mater, для трьох солістів та струнного тріо (1985)
  • Miserere (Псалом 50), для соліста, хору та ансамблю (1989)
  • Дві колискові (Zwei Wiegenlieder), для двох жіночих голосів и фортепіано (2002)

Для хору (і органу)[ред.ред. код]

  • Силабічна меса (лат. Missa syllabica), для хору і органу (1977)
  • Магніфікат, для хору (1989)
  • Богородице Діво, радуйся, для хору (1990)
  • Блаженства (англ. Beatitudes, 1990; 2-га лат. редакція — 2001), для мішаного хору і органу
  • Я виноградна лоза правдива (англ. I am the true vine), для мішаного хору a cappella (1996)
  • Трідіум (Triodion), для хору (1998)
  • Мир тобі, Єрусалиме (англ. Peace upon you, Jerusalem), для жіночого хору (2002)
  • Salve Regina, для мішаного хору та органу (2002)
  • Da pacem Domine ( Дай миру Господи), для мішаного хору та солістів a cappella (2004)
  • Гімн для оксфордського коледжу Св. Йоана (2005)

Оркестрові твори[ред.ред. код]

  • Некролог, для оркестру op.5 (1960)
  • Симфонія № 1 «Поліфонічна», op.9 (1963)
  • Perpetuum mobile, для оркестру op.10 (1963)
  • Симфонія № 2 (1966)
  • Симфонія № 3 (1971)
  • Якби Бах розводив бджіл (нім. Wenn Bach Bienen gezüchtet hätte), для фортепіано, духового квінтету, струнного оркестру і ударних (1976)
  • Fratres для камерного ансамблю (1976 и пізніше, написано багато версій)
  • Arbos для мідних духових та ударних (1977/1986)
  • Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена), для струнного оркестру та дзвону(1977)
  • Симфонія № 4 «Лос-Анджелес» (2008)
  • Для інструментів і оркестру
  • Колаж на B-A-C-H (фр. Collage sur B-A-C-H), для гобоя, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Маленький концерт на B-A-C-H (нім. Concerto piccolo über B-A-C-H), для труби, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Pro et contra, концерт для віолончелі і оркестру (1966, для Мстислава Ростроповича)
  • Tabula rasa, подвійний концерт для двох скрипок, струнного оркестру і підготовленого фортепіано (1977)
  • Дозвольте… (нім. Darf ich), для скрипки, дзвону in Cis (ad lib.) і струнного оркестру (1995/1999)
  • Lamentate. Данина поваги А.Капуру і його скульптурі Марсій, для фортепіано з оркестром (2002)

Звання та нагороди[ред.ред. код]

За свою творчість композитор удостоєний численних нагород і звань. Серед них звання почесного доктора Музичної академії Таллінна і університету Тарту, почесне членство Королівської шведської музичної академії, премія ТРІУМФ в Москві, премія Grammy в категорії «найкращий сучасний твір» за «Канон покаянен» для змішаного хору.

На честь композитора названо астероїд 4087 Пярт.

Має також нагороди:

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Естонії Це незавершена стаття про Естонію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.