Арвід Ное

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арвід Ное
бук. Arne Røed
Народився 23 липня 1946(1946-07-23)[1]
Помер 24 квітня 1976(1976-04-24)[1] (29 років)
Гортен, Вестфолл, Норвегія
·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd
Поховання Гортен
Країна  Норвегія
Місце проживання Дуала
Момбаса
Діяльність моряк, далекобійник

Арне Відар Ре (норв. Arne Vidar Røed), більш відомий як Арвід Дарре Ное (норв. Arvid Darre Noe; 23 липня 1946 — 24 квітня 1976) — норвезький матрос (з 1961 по 1965) та водій-далекобійник (з 1969 по 1974), відомий як перша у Європі та одна з перших у світі жертв ВІЛ/СНІДу[2].

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Арвід Ное народився у 1946. З 1961 по 1965, під час своєї діяльності як матрос подорожував всіма океанами світу, у різний час перебував у портах, розташованих на всіх континентах. Під час своєї першої морської подорожі, що почалася в серпні 1961, працював на кухні норвезького торговельного судна, що тримало курс на західне узбережжя Африки — на розташовані там порти Сенегала, Гвінеї, Ліберії, Кот-д'Івуару, Гани, Нігерії та Камеруну. Під час перебування в цьому регіоні захворів на гонорею — цей факт доводить його неабияку сексуальну активність. Стосовно бісексуальності Ное немає ніяких прямих доказів, найбільш вірогідним поясненням зараження його ВІЛ є сексуальні контакти з жінками у місті Дуала. У травні 1962 Ное повернувся додому. У 1964 році два дні перебував у Момбасі, після цього ніколи більше не повертався до Африки. З 1969 по 1973-1974 працював водієм-далекобійником, перевозячи товари на вантажівці до багатьох країн Європи, в цей час він вів активне статеве життя та часто користувався послугами повій, які, імовірно, також заразилися ВІЛ після статевих контактів з Ное.

Захворювання та смерть[ред. | ред. код]

Той факт, що зараження чоловіка вірусом ВІЛ відбулося в Кенії, — маловірогідне, скоріш за все, воно мало місце в Камеруні приблизно у 1961-62 рр. Починаючи з 1966 або 1969 року почали виявлятися перші симптоми імунодефіциту. У 1974-1975 стан здоров'я Ное стабілізувався, однак пізніше почало відбуватися його швидке погіршення. Незадовго до смерті Ное страждав на порушення рухових навичок та недоумство. Арвід Ное помер у квітні 1976 від захворювань, пов'язаних зі СНІДом (конкретно — від саркоми Капоші); через деякий час померли його дружина (грудень 1976) та молодша донька. У 1988 році було проведено аналіз тканин тіл Ное та його дружини, який підтвердив наявність у них в ВІЛ[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://www.digitalarkivet.no/en/view/387/pc00000002419077
  2. The Sea Has Neither Sense Nor Pity: the Earliest Known Cases of AIDS in the Pre-AIDS Era [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]. www.discovermagazine.com. Discover
  3. Frøland, S.S., et al.. «HIV-1 Infection in Norwegian Family before 1970». The Lancet. 11 June 1988. Pp. 1344—1345

Посилання[ред. | ред. код]