Арвід Ґенетц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арвід Ґенетц
фін. Arvid Oskar Gustaf Genetz
Arvid-Genetz.jpg
Народився 1 липня 1848(1848-07-01)
Імпілагті
Помер 3 травня 1915(1915-05-03) (66 років)
Гельсінкі
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Діяльність поет,
фольклорист,
політик
Alma mater Гельсінський університет
Заклад Гельсінський університет
Посада member of the Diet of Finlandd
Партія Finnish Partyd

Арвід Оскар Ґустав Ґенетц (фін. Arvid Oskar Gustaf Genetz) (* 1 липня 1848, Імпілагті, Фінляндія — † 3 травня 1915, Гельсінкі) — фінський поет, фольклорист і політик. Сенатор парламенту Великого князівства Фінляндії. Засновник карельського, східно-саамського та комі-язьвинського мовознавства. Один зі збирачів карельських рун калевальського циклу.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з Еван Арппе, з якою мав шестеро дітей. Відомий композитор Еміль Ґенетц — рідний брат Арвіда.

Політична та наукова діяльність[ред. | ред. код]

Один з авторитетних сенаторів Великого князівства Фінляндського. Здійснив низку мовознавчих експедицій до Північної Карелії та Вепсляндії, на основі яких видав три мовознавчі монографії, які стали основою карелознавства.

1878 — видає переклад Євангелія від Матвія східно-саамською мовою.

1889 — організовує першу експедицію до Великої Пермі, де збирає та систематизує «східно-пермську мову», яка відома науці як комі-язвинська мова.

1897 — видає німецькою мовою словник діалектів комі-язьвинської мови «Ost-permische sprachstudien», де також містяться казки і тексти пісень.

2004 — у Комі побувала онука сенатора Ґ. — Кірстті Топпарі, яка відвідала місця експедицій діда: Кудимкар, Перм та Красновішерський р-н Російської Федерації.

Твори[ред. | ред. код]

Вірші[ред. | ред. код]

  • Muistoja ja toiveita ystäville jouluksi (Weilin & Göös 1889)
  • Muutamia Arvi Jänneksen runoja (Kansanvalistus-seura 1892)
  • Toukokuun-lauluja (KS 1897)

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Ensi tavuun vokaalit suomen, lapin ja mordvan kaksi- ja useampitavuisissa sanoissa (SKS 1896)
  • Kertomus Suojärven pitäjäästä ja matkustuksistani siellä v. 1867 (Suomi-kirjassa; SKS 1870)
  • Kielellisiä muistoonpanoja Kaakkois-Karjalasta (nimellä Arvi Jännes; SKS 1889)
  • Kuollan Lapin murteiden sanakirja ynnä kielennäytteitä (Finska Vetenskaps-Societeten 1891)
  • Lyhyt Kasan’in tatarin kielen kielioppi (1884)
  • Lärobok i finska språkets grammatik (K. E. Holm 1882)
  • Muistutuksia uuden raamatunsuomennoksen kielestä (nimellä Arvi Jännes; WSOY 1887)
  • Neuvoja Suomen kielen opettajille (nimellä Arvi Jännes; Werner Söderström 1886)
  • Ost-permische Sprachstudien (Finsk-ugriska sällsk. 1897)
  • Ost-Tscheremissische Sprachstudien 1 (1889)
  • Ruotsalais-suomalainen sanakirja (nimellä Arvi Jännes; WSOY 1887)
  • Suomalais-ugrilainen đ ensimmäisen ja toisen tavuun vokaalien välissä (SKS 1896)
  • Suomen kieli-oppi (Holm , 1881)
  • Suomen kielioppi (nimellä Arvi Jännes; Werner Söderström 1886)
  • Suomen partikkelimuodot (väitöskirja; Arvid Genetz 1890)
  • Suru- ja muistojuhlassa maaliskuun 14 p:nä 1895 (Fr. ja P. 1895)
  • Tutkimus Aunuksen kielestä (SKS 1884)
  • Tutkimus Venäjän Karjalan kielestä (SKS 1881)
  • Unkarin ensi tavuun vokaalien suhteet suomalais-lappalais-mordvalaisiin (SKS 1898)
  • Versuch einer karelischen Lautlehre (J. C. Frenckell & Sohn , 1877)

Джерела[ред. | ред. код]