Аргот
Аргот (грец. Άργοτας) — антропонім, відомий з напису на наразі втраченій каблучці Скіла.[1] Скіфська належність антропоніму вже не викликає сумніву. Щодо власника імені висловлено наступні гіпотези:
- Аргот — династ та засновник нової династії скіфів, до якої належали Аріапейт та його сини, почав правити між 510—490 рр до н. е.;[2]
- Аргот — представник династії, родич Скіла.[3]
Гіпотетично, ніщо не заважає бачити у Арготі одного зі скіфських династів, але щодо іншої / нової династії — у Геродота жодним чином не сказано, що хтось з перелічених ним скіфських царів не належав до Паралата, чи що це були інші / нові скіфи-царські. Наразі можна констатувати наступне:
Аргот — представник скіфського правлячого дому,
- можливо один з династів, що правив у проміжку (орієнтовно) між 500—480 рр. до н. е.;
- можливо родич Скіла, наближений до нього та підтримувавший його під час заколоту Октамасада.
Етимологія етноніму:
- грец. Ἀργότας < д. ір. Arəg-aut- / vat- — укр. володіючий цінним знанням;[4]
- грец. Ἀργότας у порівнянні ос. Arğud — укр. благословенний.[5]
Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ям[ред. | ред. код]
Аргот Ідантід (грец. Ἀργότας) — представник правлячої династії скіфів на Боспорі 2-ї третини II ст. до н. е., відомий з двох епіграфічних пам'яток — поетичної епітафії з Неаполя Скіфського[6] та посвяти з Пантикапею (CIRB 75 / КБН 75).[7]
Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ (гр.) IGDOlbia 4 [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. Политическая и династийная история скифов первой половины V ст. до н. э.- СА.- 1980.- № 3.
- ↑ (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
- ↑ (рос.) Кулланда С. В., Раевский Д. С. Эминак в ряду владык Скифии // ВДИ . — № 1 . — 2004 .
- ↑ (рос.) Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. — Москва, 1949
- ↑ (рос.) Ю. Г. Виноградов, Ю. П. Зайцев. Новый эпиграфический памятник из Неаполя скифского. Археологія, № 1, 2003
- ↑ (гр.) CIRB 75 / КБН 75 [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]