Аргумент функції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці аргумент функції — це значення, яке необхідно надати для отримання результату функції. Його також називають незалежною змінною[1].

Наприклад, бінарна функція[en] має два аргументи, та , впорядкованій парі . Гіпергеометрична функція — приклад функції з чотирма аргументами. Кількість аргументів, які приймає функція, називається арністю функції. Функція, яка приймає один аргумент як вхідний (наприклад, ), називається унарною функцією. Вважається, що функція двох або більше змінних має область визначення, яка складається з впорядкованих пар або кортежів значень аргументів. Аргументом тригонометричної функції є кут. Аргументом гіперболічної функції є гіперболічний кут[en].

Математична функція має один або більше аргументів у вигляді незалежних змінних, визначених у визначенні, які також можуть містити параметри. Незалежні змінні згадуються у списку аргументів, які приймає функція, тоді як параметри — ні. Наприклад, у логарифмічній функції основою вважається параметр.

Іноді для позначення аргументів можуть використовуватися нижні індекси. Наприклад, індекс може використовуватися для позначення аргументів, по яким беруться часткові похідні[2].

Використання в цьому сенсі терміна «аргумент» розвинулося з астрономії, в якій історично використовувалися таблиці для визначення просторових положень планет по їх розташуванню на небі. Ці таблиці були організовані по кутам, які вимірювалися і називалися аргументами, буквально «тим, що прояснює щось інше»[3][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bronshtein, I.N.; Semendyayev, K.A.; Musiol, G.; Muehlig, H. (2007). Handbook of Mathematics (вид. 5th). Berlin Heidelberg New York: Springer. с. 47. ISBN 978-3-540-72121-5.
  2. Aleksandrov, A. D.; Kolmogorov, A. N.; Lavrent'ev, M. A., ред. (1963). Mathematics: Its Content, Methods and Meaning. Т. Volume Two. The MIT Press. с. 121.
  3. Lo Bello, Anthony (2013). Origins of Mathematical Words.
  4. Craig, John (1858). A New Universal Etymological, Technological, and Pronouncing Dictionary of the English Language.

Посилання[ред. | ред. код]