Ардатовський район (Мордовія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ардатовський район
рос. Ардатовский район
ерз. Орданьбуе
мокш. Ардатовань аймак
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Мордовія
Код ЗКАТУ: 89 203 000 000
Населення: 24617 осіб (2019)
Площа: 1192,61 км²
Густота населення: 20,64 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Ардатов
Кількість міських поселень: 2
Кількість сільських поселень: 14
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
Кількість сіл та присілків: 45
Кількість селищ: 10
Влада

Арда́товський район (рос. Ардатовский район, ерз. Орданьбуе, мокш. Ардатовань аймак) — муніципальний район у складі Республіки Мордовія Російської Федерації.

Адміністративний центр — місто Ардатов.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на північному сході республіки, межує з територією Республіки Чувашія і Нижньогородської області. Із заходу на схід район перетинає річка Алатир. Лівий берег річки займають заболочені ділянки і ліси, землі правого берега більше залучені в сільськогосподарський оборот.

Велика частина ґрунтів району — чорноземи (близько 60 %), сірі лісові ґрунти становлять 16 %, заплавні — 11 %, дерново-підзолисті — 5 %. Близько 23,7 % площі району займають ліси, в основному змішані.

Особливо охоронні природні території[ред. | ред. код]

Особливо охоронні природні території Ардатовсього району[1][2]:

  • Ардатовський комплексний державний заказник за 10 км на північний захід від Ардатова. Створений 17.04.1967 р. з метою збереження чисельності диких копитних тварин, річкового бобра, хохулі, водоплавної дичини.
  • Дубовий гай площею близько 21 га за 6 км на південний схід від селища Тургенєве.
  • Модриновий гай площею близько 0,2 га в Ардатові.
  • Урочище «Шмельов ставок» — ставок з дільницею лісу площею близько 21 га.
  • Торф'яні болота площею близько 8 та 13 га.
  • Торф'яне болото площею 45,5 га в Заводському лісництві. Місце проживання бобра і багатьох видів водоплавних птахів.
  • Заболочена ділянка лісу площею 18 га, що є місцем гніздування журавлів і сірих чапель.
  • Озеро «Довге» на лівому березі Алатиря навпроти села Луньга. Місце виростання водяного горіха.

Історія[ред. | ред. код]

Район було створено 16 липня 1928 року.

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 24617 осіб (2019[3], 29446 у 2010[4], 31565 у 2002[5]).

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

На території району 2 міських та 14 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Ардатовське міське поселення 33,52 9587 9400 8480 Ардатов 1
Тургенєвське міське поселення 28,00 5294 5260 4671 Тургенєво 2
Ардатовське сільське поселення 51,36 662 628 567 Ардатов 1
Баєвське сільське поселення 44,87 1867 1834 1541 Баєво 2
Каласевське сільське поселення 93,22 1594 1261 857 Каласево 5
Кечушевське сільське поселення 102,29 1145 896 621 Кечушево 3
Куракінське сільське поселення 71,64 800 598 390 Куракіно 6
Кученяєвське сільське поселення 122,87 1458 1247 941 Кученяєво 4
Луньгінсько-Майданське сільське поселення 62,16 530 419 317 Луньгінський Майдан 3
Низовське сільське поселення 37,30 736 743 604 Низовка 1
Октябрське сільське поселення 49,08 1341 1276 1024 Октябрський 4
Піксясинське сільське поселення 24,60 427 397 280 Піксясі 1
Рідкодубське сільське поселення 199,79 2554 2401 2017 Рідкодуб'є 11
Сілінське сільське поселення 137,32 925 757 508 Сіліно 11
Урусовське сільське поселення 51,91 1375 1158 876 Урусово 2
Чукальське сільське поселення 82,68 1270 1171 923 Чукали 2
  • 13 липня 2009 року було ліквідовано Безводинське сільське поселення та Полівське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Кечушевського сільського поселення; було ліквідовано Малокузьминське сільське поселення, його територія увійшла до складу Куракінського сільського поселення; було ліквідовано Великополянське сільське поселення, його територія увійшла до складу Рідкодубського сільського поселення[6].
  • 19 червня 2013 року було ліквідовано Луньгинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Манадиського-2 сільського поселення; було ліквідовано Манадиське-1 сільське поселення, його територія увійшла до складу Сілінського сільського поселення; було ліквідовано Староардатовське сільське поселення, його територія увійшла до складу Октябрського сільського поселення[7].
  • 17 травня 2018 року було ліквідовано Жабинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Урусовського сільського поселення; було ліквідовано Жарьонське сільське поселення, його територія увійшла до складу Чукальського сільського поселення[8].
  • 24 квітня 2019 року було ліквідовано Лісозаводське сільське поселення та Турдаковське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Рідкодубського сільського поселення; було ліквідовано Солдатське сільське поселення, його територія увійшла до складу Сілінського сільського поселення[9].
  • 19 травня 2020 року було ліквідовано Кельвядинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Кученяєвського сільського поселення; було ліквідовано Манадиське-2 сільське поселення, його територія увійшла до складу Каласевського сільського поселення[10].

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Ардатов (місто) 9 587 9 400
2 Тургенєво 5 288 5 260
3 Баєво 1 862 1 834
4 Рідкодуб'є 1 340 1 365
5 Октябрський 878 916
6 Чукали 916 841
7 Урусово 894 777
8 Кученяєво 899 763
9 Низовка 736 743
10 Ардатов (селище) 662 628

Господарство[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

В районі 218 км доріг з твердим покриттям. По території району проходить Горьківська залізниця.

Культура[ред. | ред. код]

Пам'ятки району:

  • Троїцька церква у селі Андріївка, пам'ятник архітектури 1751 року.
  • Будинок-музей скульптора С. Д. Ерьзі (Нефедова) в селі Баїв.
  • В історичному центрі міста Ардатові збереглися будинки, побудовані в XVIII—XIX ст.
  • Казанська Ключевська чоловіча пустель в селищі Тургенєве.

Освіта[ред. | ред. код]

В районі два училища — медичне та одне з найстаріших в Мордовії професійне ПУ № 8 ім. А. Пожарського, що існує з 1917 року.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всё о Мордовии: Энциклопедический справочник / сост. Н. С. Крутов, Е. М. Голубчик, С. С. Маркова. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2005. — С. 177. — ISBN 5-7595-1662-0
  2. Животные Республики Мордовия: список ООПТ. Архів оригіналу за 6 вересень 2009. Процитовано 7 жовтень 2012. 
  3. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики (рос.)
  4. http://77.240.147.54/download/vpn/Chislmovpn-2010.doc
  5. http://lingvarium.org/russia/BD/2015/Chuvashia_1.xls
  6. http://docs.cntd.ru/document/906303679
  7. http://docs.cntd.ru/document/460158305
  8. http://docs.cntd.ru/document/550111965
  9. http://docs.cntd.ru/document/553262430
  10. http://docs.cntd.ru/document/570790622