Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ардельян .
Людмила Миколаївна Ардельян ( 18 січня 1964 , Київ ) — українська акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу, телеведуча. Заслужена артистка України (2015 )[1]
Народилася 18 січня 1964 року у Києві.
В юності танцювала у ансамблі імені Павла Вірського [2]
У 1990 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (спеціальність «актриса театру та кіно» ). Художня керівниця Валентина Зимня .
З 1995 року займається дубляжем та озвученням українською та російською мовами. З 2020 року ведуча телеканалу «Kyiv.live» .
Вистави в українських театрах [ ред. | ред. код ] Київський академічний театр «Колесо» : «Шантрапа» , П. Саксаганський ; «Генерали у спідницях» , Жан Ануй ; «Ліка» , А. Зурабов «Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»» : «Пастка» , Р. Тома «Золоті Ворота» : «Байки Глібова» , В. Пацунов Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна : «Витівки Скапена» , Ж. Мольєр ; «Сорочинський ярмарок» , Л. Юхвид , М. Авах ; «Солдатська вдова» Н. Анкилов , «Кажан» , М.Вольпин , Н.Ердман ; «Вожак» , З. Станку
«Острів любові» (1995)
«Пристрасть» (1997)
«Рідні люди» (2008)
«В Париж» (2009)
«Потяг милосердя» (2010)
«Сусіди» (2010)
«Єфросинья» (2010—2013)
«Костоправ» (2011)
«Танець мого кохання» (2011)
«Таксі» (2011—2013)
«Джамайка» (2012)
«Лекції для домогосподарок» (2012)
«Порох та дріб» (2012)
«Кузня зірок 3» (2012)
«Сашка» (2013—2014)
«Цілунок!» (2013)
«Брат за брата-3» (2014)
«Вітер в обличчя» (2014)
«Пограбування по-жіночому» (2014)
«Перелітні птахи» (2014)
«Швидка допомога» (2014)
«Реальна містика» (2015—)
«Слуга народу» (2015) «Громадянин Ніхто» (2016)
«Заміж після всіх» (2016)
«На лінії життя» (2016)
«Лист надії» (2016)
«Поганий хороший коп» (2016)
«Вікно життя» (2016)
«Запитайте у осені» (2016)
«Центральна лікарня» (2016)
«25-та година» (2016)
«Спокуса» (2016)
«Список бажань» (2017)
«Що робить твоя дружина?» (2017)
«Одружити не можна помилувати» (2017)
«Специ» (2017)
«Лікар Ковальчук» (2017—2018)«Дівчинки мої» (2018)
«Вперше пробачається» (2018)
«Інша» (2019)
«Зустріч однокласників» (2019)«Стань моєю тінню» (2020)
«Наша лікарка» (2020)
«Два серця» (2020)
«Звонар-2» (2020)
«Пес» (2020)
«Maxfactor»
«Живчик»
«Квас Львівський»
«Тантум-Верде»
«Активіа»
«Рідна Роса»
«Karcher»
«Агуша»
Заслужений артист України (27 червня 2015 ) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм [3] 
Україна
