Аркавін Яків Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аркавін Яків Сергійович
Аркавін Яків Сергійович.jpg
Народився 19 вересня 1867(1867-09-19)
Харків, Російська імперія
Помер 14 березня 1930(1930-03-14) (62 роки)
Харків, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Діяльність педагог
Alma mater Харківський університет
Сфера інтересів педіатрія
Заклад Харківський університет
Посада завідуючий кафедрою дитячих хвороб
Вчене звання доктор медичних наук
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Олександр Кузнєцов
Відомий завдяки: Симптом Аркавіна

Я́ків Сергі́йович Арка́він (* 19 вересня 1867, Харків — † 14 березня 1930, Харків) — український та російський лікар-педіатр, основоположник неонатології в Україні, активний учасник створення українських закладів охорони материнства і дитинства, 1908 — доктор медичних наук[джерело?], 1911 — професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

1891 року закінчив Харківський університет, прийнятий до ординатури Госпітальної терапевтичної клініки Харкова. Працював під керівництвом професора О. Кузнєцов.

В Берліні вдосконалював знання з педіатрії в Берліні під керівництвом А. Багінскі та Г. Фінкельштейна. В подальших роках не переривав зв'язків з представниками німецької та французької науки, відвідував найкращі європейські клініки, слідкував за іншомовною медичною літературою. Сучасники визнавали його бібліотеку найкращою у Харкові.

З 1908 року працює доцентом Харківського університету.

Від 1910 року завідує кафедрою дитячих хвороб Харківського Жіночого медичного інституту.

В 1920—1930 роках завідує дитячою клінікою Харківського медичного інституту — утворилася після об'єднання Жіночого медичного інституту з медичним факультетом Харківського університету. Керував групою молодих лікарів, що пізніше стають активними учасниками створення клініки «Охматдит».

Його наукові праці присвячені проблемам штучного годування дітей та методам боротьби з дитячою захворюваністю і смертністю, зумовленими неправильним харчуванням.

Є основоположником мікропедіатрії (неонатології) в Україні.

Засновник Харківського товариства дитячих лікарів, консультант Наркомздорову УСРР та Харківського НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків, організації «Червоний Хрест».

Редагував відділ педіатрії журналу «Лікарська справа».

Опубліковано більше 30 його робіт, зокрема

  • 1907 — «До питання про вплив хлористого барію на організм тварин (експериментальне дослідження)», Харків,
  • 1907 — «До питання про бронхіальну астму у дітей», Харків,
  • «Про періодичну блювоту у дітей»,
  • 1913 — «Екскізитні випадки скарлатини», Харків.

Термін «Симптом Аркавіна» використовується й досі (один з методів медичної перкусії).

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]