Аркадій (Фьодоров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аркадій Фьодоров)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Аркадій
Архієпископ Олонецький та Петрозаводський
29 березня 1851 — 7 липня 1869
Церква: Відомство православного сповідання Російської імперії
Попередник: Дамаскін (Россов)
Наступник: Іонафан Руднєв
Архієпископ Пермський та Верхотурський
8 серпня 1831 — 29 березня 1851
Попередник: Мелетій (Леонтович)
Наступник: Неофіт Соснін
Єпископ Оренбурзький та Уфимський
8 грудня 1828 — 8 серпня 1831
Попередник: Амвросій Морєв
Наступник: Михайло Добров
 
Альма-матер: Владімірська духовна семінарія
Діяльність: письменник
Ім'я при народженні: Григорій Федорович Фьодоров
Народження: 1784(1784)
Владімірська губернія
Смерть: 8 (20) травня 1870(1870-05-20)
Олександро-Свирський монастир
Чернецтво: 18 травня 1814
Єп. хіротонія: 3 лютого 1829

CMNS: Аркадій у Вікісховищі

Архієпископ Аркадій (у світі Григорій Федорович Фьодоров; 1784, Дмитрівське Владимирської губернії — †8 (20) травня 1870, Олександро-Свирський монастир, Вепсляндія) — релігійний діяч та церковний педагог у Російській імперії. Автор полемічних творів проти російського та карельського старообрядництва. Служив як православний єпископ на білоруських, карельських та вепських землях.

Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії. Архієпископ Олонецький та Петрозаводський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї дяка в селі Дмитрівському, Покровського повіту, Владимирської губернії на корінних землях фіно-угорського народу меря.

1800 вступив до Владімірської духовної семінарії, закінчив 1807. Як найкращий учень був залишений в семінарії учителем.

18 травня 1814 — прийняв чернецтво. У грудні того ж року призначений наглядачем Владімірських духовних училищ. 1818 архімандрит Боголюбова монастиря.

Еміграція до Білорусі[ред. | ред. код]

У червні 1823 Російська імперія вирішила посилити релігійний контроль за греко-католицькими громадами Білорусі, уродженця Московщини призначають ректором Могильовської духовної семінарії та настоятелем Оршанського Богоявленського монастиря; наступного року він уже ректор Мінської духовної семінарії, одночасно настоятель Гразовсько-Івано-Богословського монастиря.

1825настоятель Пінського монастиря у Білорусі.

Повернення на Московщину[ред. | ред. код]

1827 — переведений на посаду ректора до Ярославської семінарії.

3 лютого 1829 — хіротонія в єпископа Оренбурзького.

8 серпня 1831 — переміщений до Пермської катедри.

25 грудня 1833 — зведений в сан архієпископа.

У Карелії та країні Вепсів[ред. | ред. код]

29 березня 1851 — став архієпископом Олонецьким та Петрозаводським. Територія ввіреної єпархії обіймала винятково фіно-угорські території Карелії, Вепсляндії та східної Саамії. Тут зберігалася дониконіанська Православна церква, з якою Фьодоров почав доволі діяльну боротьбу. Вся його літературна діяльність відобразилася у нескінчених листах, настановах, які були надруковані у різних духовних виданнях, мали полемічний напрямок[1]. Намагався вплинути на найбільш авторитетних старообрядців. На початку його діяльності в Пермській єпархії було два єдиновірних приходи, до кінця було 70 із загальної кількості 179 в російській імперії. Від 1836 до 1851 архієпископ Аркадій примусив до переходу у Відомство православного сповідання Російської імперії 40863 чоловік, більшість — карели.[2].

У Петрозаводську завдяки йому почалося будівництво Святодухівського собору та будівлі Олонецької семінарії.

7 липня 1869 — звільнений на покій до Олександро-Свирського монастиря, де і помер в схимі 8 травня 1870. Похований у підцерков'ї монастирського Троїцького собору, під вівтарем.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Із окремих видань відомі:

  • «Голос книги о вере, зовущий раскольников обратиться ко святой российской церкви» (Москва, 1892; 2 изд., Мск, 1897);
  • «Аркадия, архиепископа, некоторые письма и сочинения о расколе» (М., 1896);
  • «Искренняя беседа старообрядца с книгою Кирилловою» (Екатеринбург, 1897)[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Опис життя, праць та багато листів Аркадія Федорова розміщені у творах протоієрея Є. Попова: «Великопермская епархия». Перм, 1879 р.
  • Веніамін Казанський, ієромонах. Преосвящений Аркадій, архієпископ Олонецький, як діяч проти розколу. Петрозаводськ, 1901.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Джерело/РБСПбк
  2. ↑ Единоверие. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  3. ↑ ВТ-ЭСБЕ|Аркадий (в мире Григорий Федоров)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аркадій_(Фьодоров)&oldid=35903335