Аркас Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркас Микола Андрійович
рос. Николай Андреевич Аркас
Arkas.png
Народився 20 травня 1816(1816-05-20)
Миколаїв
Помер 20 червня 1881(1881-06-20) (65 років)
Миколаїв
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність грек
Alma mater Чорноморське штурманське училище
Учасник Велика Кавказька війна
Посада Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва
Військове звання генерал-ад'ютант, адмірал
Попередник Глазенап Богдан Олександрович
Наступник Манганарі Михайло Павлович
Батько Андреас Аркас
Родичі Аркас Захар Андрійович (брат)
У шлюбі з Богданович Софія Петрівна
Діти Аркас Микола Миколайович (старший)
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)

Аркас Микола Андрійович (20 травня 1816, Миколаїв — 20 червня 1881, Миколаїв) — генерал-ад'ютант, адмірал. Син Андреаса Аркаса, молодший брат Аркаса Захарія Андрійовича, батько Аркаса Миколи Миколайовича (старшого), дід Аркаса Миколи Миколайовича (молодшого).

Біографія[ред. | ред. код]

Етнічний грек. Народився в сім'ї грека-біженця Андреаса, професійного моряка, що оселився в Миколаєві. Мати — донька відомого вченого і архонта Аліміне Гаскаро. Був дванадцятою дитиною в сім'ї. Але в живих лишилися тільки три сестри і три брати.

Почав службу гардемарином на кораблях Чорноморського флоту. У 18281829 брав участь у російсько-турецькій війні. Після переведення на Балтійський флот командував судами, на яких здійснювали плавання члени імператорської родини.

Після завершення російсько-турецької війни повернувся до Миколаєва, де почав вивчати курс морських наук у штурманському училищі. У віці 12 років в березні 1830 р. влаштовується на дійсну службу на Чорноморський флот гардемарином, а 15 жовтня 1832 року, отримавши чин мічмана, зарахований у 30-й флотський екіпаж.

У 1838 році на кораблях ескадри віце-адмірала М. П. Лазарєва взяв участь в Боспорській експедиції, а потім — проти горців при колонізації приморських районів Кавказу. З 1843 року служив на Балтійському флоті, був введений до складу комітету з будівництва пароплавів. Під наглядом М. А. Аркаса в 1845 році на судноверфі в Астрахані зібрані пароплави «Куба», «Ленкорань», «Париж». У 1848 році направленийу відрядження до Англії для спостереження за будівництвом пароплава-фрегата «Володимир». Прийняв командування і перевів його до Чорного моря.

Здійснив плавання навколо Європи в Грецію та інші південні країни. З 1871 по 1881 — Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва. Діяльність Миколи Андрійовича Аркаса у цьому званні ще не оцінена в достатній мірі, але подвиги Чорноморського флоту в останній російсько-турецькій війні говорять на його користь. При адміралі Аркасі в Миколаєві почалося броненосне суднобудування і мінне виробництво, побудована на Стрілці (місцевість біля берегу Бузького лиману в Миколаєві) мінна лабораторія, заснований Комерційний банк, відкрита ділянка залізниці Миколаїв — Знам'янка, що зв'язав місто з усією Росією, засноване реальне училище, фельдшерська школа і морехідні класи, побудована друга пристань в Комерційному порту, відкрито музичний гурток, почалося замощення вулиць, побудований театр Монте.

Аркас заснував (1856) і очолив Російське товариство пароплавства і торгівлі (РОПІТ). При ньому було введено нове Міське Положення з Думою й 72 гласними, засновані Товариство рятування на водах і Російське Товариство Садівництва, спущена поповка «Новгород», зведено перший в місті пам'ятник — адмірала О. С. Грейга, організований перший нічліжний будинок і заснований приватний суднобудівний завод Кундишева-Володіна (на місці колишнього Спаського адміралтейства). Автор низки статей про флот. У Миколаєві Аркас жив у будинку Головного командира (тепер тут розміщується Миколаївський музей суднобудування і флоту). На згадку про Аркаса сквер біля Маріїнської гімназії (Адміральський) перейменували у Аркасівський (нині Сиваський).

Микола Андрійович Аркас помер 1881 року у Миколаєві, міська дума якого надала йому 1880 року звання почесного громадянина.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами:

Також нагороджений бронзовою медаллю в пам'ять смерті імператора Миколи I-го, турецької золотою медаллю, знаком Червоного хреста. Аркасу також було дозволено носити відзнаки за службу на Кавказі.

Бібіліографія[ред. | ред. код]

  • М. А. Аркас. Турецький військовий флот в 1852 році // Морський збірник. — 1853. — № 1. — С. 1—33.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Військові губернатори Миколаєва
1871—1881
Наступник:
?
1871
Манганарі Михайло Павлович
1881—1882