Аркас Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аркас Микола Андрійович
Николай Андреевич Аркас
Arkas.png
Народився 20 травня 1816(1816-05-20)
Миколаїв
Помер 20 червня 1881(1881-06-20) (65 років)
Миколаїв
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність грек
Alma mater Чорноморське штурманське училище
Посада Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва
Звання генерал-ад'ютант, адмірал
Попередник Глазенап Богдан Олександрович
Наступник Манганарі Михайло Павлович
Батько Андреас Аркас
Родичі Аркас Захар Андрійович (брат)
Дружина Богданович Софія Петрівна
Діти Аркас Микола Миколайович (старший)
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)

Аркас Микола Андрійович (20 травня 1816, Миколаїв — 20 червня 1881, Миколаїв) — генерал-ад'ютант, адмірал. Син Андреаса Аркаса, молодший брат Аркаса Захарія Андрійовича, батько Аркаса Миколи Миколайовича (старшого), дід Аркаса Миколи Миколайовича (молодшого).

Біографія[ред.ред. код]

Етнічний грек. Народився в сім'ї грека-біженця Андреаса, професійного моряка, що оселився в Миколаєві. Мати — донька відомого вченого і архонта Аліміне Гаскаро. Був дванадцятою дитиною в сім'ї. Але в живих лишилися тільки три сестри і три брати.

Почав службу гардемарином на кораблях Чорноморського флоту. У 18281829 брав участь у російсько-турецькій війні. Після переведення на Балтійський флот командував судами, на яких здійснювали плавання члени імператорської родини.

Після завершення російсько-турецької війни повернувся до Миколаєва, де почав вивчати курс морських наук у штурманському училищі. У віці 12 років в березні 1830 р. влаштовується на дійсну службу на Чорноморський флот гардемарином, а 15 жовтня 1832 року, отримавши чин мічмана, зарахований у 30-й флотський екіпаж.

У 1838 році на кораблях ескадри віце-адмірала М. П. Лазарєва взяв участь в Боспорській експедиції, а потім — проти горців при колонізації приморських районів Кавказу. З 1843 року служив на Балтійському флоті, був введений до складу комітету з будівництва пароплавів. Під наглядом М. А. Аркаса в 1845 році на судноверфі в Астрахані зібрані пароплави «Куба», «Ленкорань», «Париж». У 1848 році направленийу відрядження до Англії для спостереження за будівництвом пароплава-фрегата «Володимир». Прийняв командування і перевів його до Чорного моря.

Здійснив плавання навколо Європи в Грецію та інші південні країни. З 1871 по 1881 — Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва. Діяльність Миколи Андрійовича Аркаса у цьому званні ще не оцінена в достатній мірі, але подвиги Чорноморського флоту в останній російсько-турецькій війні говорять на його користь. При адміралі Аркасі в Миколаєві почалося броненосне суднобудування і мінне виробництво, побудована на Стрілці (місцевість біля берегу Бузького лиману в Миколаєві) мінна лабораторія, заснований Комерційний банк, відкрита ділянка залізниці Миколаїв — Знам'янка, що зв'язав місто з усією Росією, засноване реальне училище, фельдшерська школа і морехідні класи, побудована друга пристань в Комерційному порту, відкрито музичний гурток, почалося замощення вулиць, побудований театр Монте.

Аркас заснував (1856) і очолив Російське товариство пароплавства і торгівлі (РОПІТ). При ньому було введено нове Міське Положення з Думою й 72 гласними, засновані Товариство рятування на водах і Російське Товариство Садівництва, спущена поповка «Новгород», зведено перший в місті пам'ятник — адмірала О. С. Грейга, організований перший нічліжний будинок і заснований приватний суднобудівний завод Кундишева-Володіна (на місці колишнього Спаського адміралтейства). Автор низки статей про флот. У Миколаєві Аркас жив у будинку Головного командира (тепер тут розміщується Миколаївський музей суднобудування і флоту). На згадку про Аркаса сквер біля Маріїнської гімназії (Адміральський) перейменували у Аркасівський (нині Сиваський).

Микола Андрійович Аркас помер 1881 року у Миколаєві, міська дума якого надала йому 1880 року звання почесного громадянина.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами:

Також нагороджений бронзовою медаллю в пам'ять смерті імператора Миколи I-го, турецької золотою медаллю, знаком Червоного хреста. Аркасу також було дозволено носити відзнаки за службу на Кавказі.

Бібіліографія[ред.ред. код]

  • М. А. Аркас. Турецький військовий флот в 1852 році // Морський збірник. — 1853. — № 1. — С. 1—33.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Військові губернатори Миколаєва
1871—1881
Наступник:
?
1871
Манганарі Михайло Павлович
1881—1882