Арка Свободи українського народу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арка Свободи
Арка Свободи українського народу

50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип споруда і арка[d]
Висота 35 м
Матеріал титан, граніт, бронза
Скульптор Олександр Скобліков
Архітектор Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров
Початок будівництва 1978
Побудовано 1982
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́рка Свобо́ди украї́нського наро́ду (до 14 травня 2022 року — А́рка дру́жби наро́дів, народна назва Ярмо́) — скульптурна композиція в Києві на території Хрещатого парку. Первісно складалася з арки та двох скульптурних груп під нею. Відкрита в рамках святкування 1500-річчя Києва та 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році.

14 травня 2022 року, згідно з рішенням Київської міської ради, отримала сучасну назву після демонтажу однієї зі скульптур[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

До жовтневого перевороту на місці цієї композиції розташовувався бювет мінеральних вод, згодом літній театр зі статуєю Аполлона, пізніше за радянських часів — фонтан зі скульптурою слона.[3]

На місці Арки дружби народів у 1970-ті роки розташовувався оглядовий майданчик і оглядове колесо. У 1979 році було вирішено побудувати на цьому місці монумент на честь «возз'єднання України з Росією» у вигляді металевої арки, під якою розташовано декілька скульптур[4]. Композиція відкрита 3 листопада 1981 року під час підготовки до святкування 1500-річчя Києва на місці розташування Літньої естради[5][6], що була перенесена до Маріїнського парку[7].

Відкриття монумента передбачалося провести в день проголошення СРСР, 30 грудня, але урочиста церемонія відбулася раніше, у жовтні, напередодні 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року[8]. На церемонії відкриття виступив Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії України Володимир Щербицький.

Згодом споруда отримала глузливу неофіційну назву «Ярмо»[9][10].

«Тріщина дружби» і демонтаж монумента[ред. | ред. код]

Демонтаж монумента 26 квітня 2022 року

Після початку війни на сході України у 2014 році неодноразово звучали пропозиції знести Арку дружби народів, перебудувати її чи перейменувати[8]. Перед цим напис на постаменті однієї зі скульптурних груп неодноразово був збитий[7].

24 листопада 2018 року на Арці Дружби народів українські художники та правозахисники відкрили інсталяцію «Тріщина дружби». Її присвятили питанню українських політв'язнів, зокрема режисерові Олегу Сенцову[11].

У зв'язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україну 26 квітня 2022 року скульптурна частина монумента була демонтована. Під час демонтажу бронзової скульптурної групи у фігури, що символізувала росіянина, відвалилася голова[12][13]. Другу скульптурну композицію, з червоного граніту, розберуть пізніше. Саму ж арку планують перейменувати та підсвітити кольорами українського прапора[14][15][16]. Архітектор та один із авторів скульптурної композиції Сергій Миргородський у своєму інтерв'ю під час демонтажу пам'ятника заявив: «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена. Тому цей пам'ятник, як дружба великих народів колись, перетворюється на ворожнечу України та Росії. А мати пам'ятник ворожнечі — це гріх»[17].

27 березня 2024 року Український інститут національної пам'яті надав висновок про необхідність цілковитого демонтажу арки[18].

Опис[ред. | ред. код]

Центральним у композиції був монумент дружби народів, присвячений «об'єднанню України з Росією» (скульптор Олександр Скобліков, архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров), що виконаний з титанового сплаву, граніту та бронзи і є двофігурною композицією (висота — 6,2 м) робітників — росіянина й українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби Народів»[19].

Трохи далі — витягнута по горизонталі стела з багатофігурною групою, у центрі якої Богдан Хмельницький та боярин Василь Бутурлін — московський посол. Ця група створена за мотивами Переяславської Ради. Буде демонтовано у рамках дерусифікації.

Скульптурні групи з'єднувала арка заввишки 35 м, яка, за задумом авторів, символізувала єднання братських народів Радянського Союзу[19].

Перед монументом площа має форму амфітеатру. За монументом розташований оглядовий майданчик з краєвидом на Дніпро та лівий берег Києва[19].

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]

Вечірня панорама Арки Свободи українського народу з лівого берега Дніпра

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Києві перейменували Арку дружби народів [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ,2022-05-14
  2. Київрада перейменувала Арку дружби народів [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] // Громадське, 2022-05-14
  3. Від Аполлона і слоників до "ярма". Як Арка дружби народів зіпсувала Київ
  4. Пам'ятник царю, фанерний червоноармієць, фонтан Слоненя і Арка дружби народів. Історія Хрещатого парку в Києві — архівні фото. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  5. Постанова Ради Міністрів УРСР № 597, 1979.
  6. Святкування 1500-річчя Києва 1982 року: ідеологічний аспект, 2019, с. 75.
  7. а б Тривалий час простоїть «Арка Дружби народів»?. My-Kiev.com. 12.07.2021. Процитовано 26.04.2022.
  8. а б «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  9. Арка Дружби народів чи Ярмо? Соцмережі тролять ініціативу головного архітектора Києва//Еспресо, 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 січня 2021.
  10. Софія Середа. «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?//Радіо Свобода, 24 січня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 27 січня 2021.
  11. Арку Дружби народів зламали на підтримку політв'язнів [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 24 листопада 2018
  12. Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. (відео демонтажу [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.])
  13. Олена Рощіна (26 квітня 2022). У Києві демонтують скульптуру під Аркою дружби народів. Українська правда. Архів оригіналу за 26 квітня 2022.
  14. Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  15. У Києві триває демонтаж пам'ятника «дружби народів». Новинарня. 26.04.2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26.04.2022.
  16. О.Скотнікова (26.04.2022). Символічно, що відпала голова у російського робітника, — Кличко про демонтаж «Дружби народів». Вечірній Київ. Процитовано 26.04.2022.
  17. «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена», — автор скульптурної композиції «Арка дружби народів» Миргородський. censor.net. 27.04.2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  18. Фаховий висновок щодо належності встановленої на території Хрещатого парку міста Києва Арки дружби народів (Арки Свободи українського народу) до символіки російської імперської політики. uinp.gov.ua. 29.03.2024. Процитовано 29 березня 2024.
  19. а б в Дружбы народов, арка - Киев. web.archive.org. 30 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 26 квітня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]