Арктойська країна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аркто́йська краї́на (Арктойський край) — поетична назва України у творах барокових авторів. Арктойський люд — руси-українці.[1][2]

Етимологія[ред. | ред. код]

Зірка Арктос
Стефан Яворський. «Арктос неба руського…», 1690

Арктойська країна — онімний перифраз, дослівно країна Півночі, тобто північний щодо держав античної цивілізації край. Походить від грецької назви Полярної зірки (грец. ἄρκτος — 1) ведмідь, 2) північ[3]) із сузір'я Малої Ведмедиці, за якою визначали північний напрямок[4].

Арктойська країна у бароковій поезії[ред. | ред. код]

1584 року про Арктойську зорю (лат. Arctoi sidus), як символ України, згадував Себастіян Кленович у своєму творі «Роксоланія»[5]:

Dicite, Russigenas Arctoi sideris urbes
quas Helice gyro transmeat alta suo,
atque Leontopolim sacram moresque Ruthenum,
quadrupedum pingues et sine labe greges.[6]

Переклад:

Оспівуйте руські міста з-під Арктойської зірки,

Що понад ними вгорі луком Геліки[7] пливе.
І про святе місто Лева, й про звичаї русів співайте,
І про худобу гладку – вади у неї нема.[8]

Поетичну назву використовували й інші поети, наприклад, Симон Пекалід у поемі «Про Острозьку війну» (1600)[9]:

О Ярославе! Той Київ чудовий віддав тобі владу,
І Володимир, Давидове місто, і замок Острозький.
Після союзу із ним благодатного в світі арктойськім.
Він серед руських героїв здобув собі славу велику...

Скіфи є в місті (Острог); вони божество Магомета шанують,
П'ють молоко, яке змішують з кінською свіжою кров'ю.
Кімври сюди й кімерійці відважні не раз заїжджають,
Греки живуть і євреї, германці і даки в цім місті,
Є теж паннонці, литовці, зустрінеш у ньому і пруссів,
Більше в краю цім, однак, проживає арктойського люду...

Тож, Костянтине, що батькове носиш ім'я і теж душу...
Старче щасливий! Подібних не знає арктойська країна.
Русь величезна гордиться тобою, своїм вихованцем...

Руські хати народили тоді-то під небом арктойським
Війни жорстокого Марса проводили разом з великим
Князем...[9]

«Арктойські зірки»[ред. | ред. код]

Арктойською зіркою барокові поети називали також діячів, які творили на руських землях, об'єднаних Великим князівством Литовським. Так, білоруський поет Соломон Рисинський зіркою Арктойського неба (лат. arctoi sidus orbis) назвав білорусько-литовського філософа Андрія Волана[10].

1690 року Стефан Яворський присвятив своєму вчителю Варлааму Ясинському панегірик «Арктос неба руського у родових зорях ясновельможного і вельмишановного отця Варлаама Ясинського… відблискуючий…».[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Себастіян Кленович. Твори / Українська література XI—XVIII ст. / За ред. П. В. Білоуса. — К.: Академія, 2013. — С. 279, 359, 370.
  2. Примітки. Симон Пекалід. Про Острозьку війну під п'яткою проти низових
  3. Henry George Liddell, Robert Scott. «Arktos.» / A Greek-English Lexicon. Perseus Digital Library.
  4. Актуальні проблеми філології та перекладознавства: збірник наукових праць. — Випуск шостий / головний редактор М. Є. Скиба. — Хмельницький: ХмЦНІІ, 2013. — Частина третя. — С.134.
  5. Себастіян Кленович. Роксоланія
  6. Sebastian Fabian Klonowic. Roxolania. Roksolania czyli ziemie Czerwonej Rusi. — Warszawa:Wydawnictwo IBL, 1996. — S. 22.
  7. Геліка - антична назва сузір'я Великого Воза (Великої Ведмедиці)
  8. Себастьян Кльонович.Роксоланія
  9. а б Симон Пекалід. Про Острозьку війну
  10. Rysinius Solomon. Rerum ab illustrissimo principe Christophoro Radivilo… Lubecae ad Chronum, 1614. — P. 46-47.
  11. Стефан Яворський. Арктос неба руського у родових зорях ясновельможного і вельмишановного отця Варлаама Ясинського… відблискуючий…