Арламівська Воля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Арламівська Воля
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Мостиський район
Рада/громада Арламівськоволянська сільська рада
Код КОАТУУ 4622480201
Основні дані
Засноване 1582[1]
Населення 1558
Площа 2,454 км²
Густота населення 634,88 осіб/км²
Поштовий індекс 81315[2]
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°50′13″ пн. ш. 23°13′49″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 23.23028° сх. д. / 49.83694; 23.23028Координати: 49°50′13″ пн. ш. 23°13′49″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 23.23028° сх. д. / 49.83694; 23.23028
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Водойми Чорний Потік (притока Вишні)
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Арламівська Воля (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 81315, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Арламівська Воля, тел. 2-71-39
Карта
Арламівська Воля. Карта розташування: Україна
Арламівська Воля
Арламівська Воля
Арламівська Воля. Карта розташування: Львівська область
Арламівська Воля
Арламівська Воля
Мапа

Арламівська Во́ля — село в Україні, у Мостиському районі Львівської області. Населення становить 1558 осіб. Орган місцевого самоврядування — Арламівськоволянська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло у XVI ст. Перші поселенці були із села Арламів, що за 10 кілометрів на захід від Добромиля (тепер Польща). Граф Переллі звільнив нових поселенців від панщини та інших повинностей на 15 років, тобто відпускав їх на волю. Люди, які щойно оселилися тут, мали прізвище Арламовські. У Арламовській Волі та сусідніх селах ще й досі живуть люди на прізвище Арламовські, правда, небагато.

Перші поселенці оселилися над річкою Чорний Потік, недалеко від теперішньої церкви. Відтак село заселялося вихідцями із навколишніх сіл, зокрема Соколі.

У 1620 році село зруйнували татари; також спалили фільварок. Залишилось лише 7 родин.

За часів Австро-Угорщини, напередодні Першої світової війни, війтом у селі був багатий господар Тимофій Саган. Коли збудували нову церкву св. Покрови, він купив для неї Євангеліє за 2 тис. ринських.

Стара церква була дерев'яною і стояла на цьому ж місці, де сучасна. 1904 року з невідомих обставин вона згоріла. На жаль, у вогні загинули всі сільські документи.

1908 року в селі збудували муровану церкву за проектом інженера Василя Нагірного; свій внесок на будівництво церкви дав пан фільварку Карабанік, тому громада на знак вдячності похоронила його на церковному подвір'ї.

На початку XX ст. парохом у селі був Володимир Попель, син Теодора Попеля і Кароліни з роду Ольшанських. Народився 19 липня 1867 р. в с. Циків. Батько його походив з роду священиків. В. Т. Попель навчався у духовній семінарії, потім студіював теологію у Львівському університеті. Був усесторонньо обдарованим. Керував хором. Розмальовував церкви, зокрема у Млинах, Арламівській Волі, Малнові. В Перемишлі навчав молодь співу. «Мостищина: легенди, перекази, бувальщини».

Зі Львовом та Мостиськами-1 село сполучене електропоїздом «Львів — Мостиська-2»

Освіта[ред. | ред. код]

Арламівськоволянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів розташована в географічному центрі селі — на хуторі Березівка. За останні роки було зроблено капітальний ремонт школи. Зокрема оновлено покрівлю школи, поміняно усі вікна та двері, зроблено ремонт зовнішнього фасаду школи та інші роботи. В школі налічується 9 класів, функціонує бібліотека, комп‘ютерний клас, їдальня. У 2014 навчальному році школу поповнило 16 учнів першокласників.

Футбол[ред. | ред. код]

Арламівську Волю у футболі представляє команда «Нива», яка була створена ще минулого століття. За останні роки команда набула великої популярності серед громади села. Це в першу чергу пов‘язано із успіхами команди в районній та обласній першостях. Починаючи з 2011 року «Нива» почала стрімкий шлях до вершин футбольної Мостищини. В цьому році виграла Кубок Мостиського району, вперше з 1986 року. У 2012 році команда вперше у своїй історії взяла участь у змаганнях обласного рівня — Кубку Чемпіонів Львівської області. Цей обласний кубок наша команда, неочікувано для усіх, виграла, здолавши у фінальному матчі, який проходив на Львівському стадіоні СКА, сильнішу команду села Лапаївка. В цьому ж році команда виграла ще й районний кубок сільських колективів «Золота осінь». Набільші успіхи Нива досягла у 2013 році, коли вперше в історії футболу Мостиського району виграла так званий «Золотий покер», тобто усі можливі турніри футбольного району, до який увійшли: Прем‘єр-ліга району, Кубок району до Дня Незалежності України, Суперкубок району та Кубок «Золота осінь». На сьогодні команда «Нива» села Арламівська Воля є одним з найсильніших футбольних колективів Мостиського району.

У 2011 році був створений офіційний сайт команди, на якому знаходиться вся інформація з кожного матчу команди за останні 4 роки. Інформація постійно оновлюється, сайт є діючим, актуальним та цікавим. Адреса сайту: http://www.fcnuva.at.ua

Мовні особливості[ред. | ред. код]

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Арламівській Волі:

  • бадилина — гичка картоплі;
  • біла кропива — глуха кропива;
  • блават — волошка;
  • бурачинє, бурачині — сорт червоних яблук;
  • вокал — капіж;
  • горстка — кілька жмень льону;
  • лотань — латаття;
  • мандиль — 21 сніп збіжжя на полі;
  • медведик — шкідник, який з'їдає коріння рослин;
  • пиргач — кажан;
  • підсуфітка — дранка, набита на стелю, як основа для тинькування;
  • пітока — передня чи задня частина воза;
  • прічі — ноші, на яких покійника виносять із церкви;
  • свербило — шипшина;
  • сійка — дрібна цибуля, яку залишають для насіння;
  • трач — той, хто ріже колоду на дошки;
  • чорне жито — ріжок у колоску жита;
  • шараґі — козел для різання дров;
  • шляґа — довбня;
  • шторцівка — пліт, у якому тички вплетено вертикально;
  • щіпа — живець для щеплення;
  • ярий — ранній.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]