Арльський собор (314)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арльський собор — собор, що відбувся в Арлі 314 року. Офіційно засудив донатизм як єресь. Один з перших соборів в історії ранньої церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Перший Арльський собор було скликано 314 року за розпорядженням імператора Костянтина Великого після того як донатистський клір відмовився підкоритись рішенням Римського собору 313 року, й первинно мав на меті домогтись об'єднання двох церков.

Результат був несприятливим для донатистів, які у подальшому стали ворогами римської влади. Арльський собор був першим собором за Костянтина й передвісником Першого Нікейського собору. Аврелій Августин назвав його Вселенським собором.

На соборі було підтверджено законність обрання Цециліана єпископом Карфагена, а Донат був відлучений від церкви. Собор дозволив приймати донатистів до ортодоксальної церкви без попереднього покаяння. Відповідно до постанов собору єпископи, що приєднались до ортодоксальної церкви, зберігали право на єпископські кафедри у своїх єпархіях.

Також на Арльському соборі було прийнято двадцять два канони відносно Пасхалії (методики розрахунку дати Великодня), проти проживання духовенства далеко від церкви, проти участі в перегонах і гладіаторських боях, проти перехрещення єретиків й було дано відповіді на інші питання церковної дисципліни та зведення в сан.

Імператор Костянтин ухвалив всі рішення Арльського собору. У відповідь на апеляцію до нього з боку невдоволених представників донатистів він наказав затримати їх при своєму дворі й надалі доправляти до нього з Африки підбурювачів розколу.

Інші собори[ред. | ред. код]

В Арлі також відбувались собори 353, 506, 648/660, 1234 й 1263 років.

Література[ред. | ред. код]