Арман-Жан дю Плессі, герцог де Рішельє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арман-Жан дю Плессі, герцог де Рішельє
фр. Armand Jean de Vignerot du Plessis
Ім'я при народженні фр. Armand-Jean de Vignerot
Народився 3 жовтня 1629(1629-10-03)
Гавр
Помер 20 травня 1715(1715-05-20) (85 років)
Париж, Королівство Франція
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність військовослужбовець
Військове звання Q3123074?
Батько François de Vignerot de Pont-Courlayd
Діти Луї дю Плессі де Рішельє
Нагороди
Knight of the Order of the Holy Spirit Knight of the Order of Saint-Michel

Арман-Жан де Він'єро дю Плессі (фр. Armand-Jean de Vignerot du Plessis; 3 жовтня 1629 — 20 травня 1715) — військовий діяч Французького королівства, 2-й герцог Рішельє, пер, генерал галер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з французького роду Він'єро. Старший син Франсуа де Він'єро, маркиза де Понкурле, який був сином Франсуази дю Плессі, старшої сестри кардинала Рішельє. Матірю Арман-Жана була Марія-Франсуаза де Гемадек. Народився 1629 року у Гаврі, де його батько був губернатором. Спочатку Арман-Жану намічали церковну кар'єру, виклопотавши аббатство Сен-Уен в Руані.

Але зрештою той обрав світське життя. Кардила Рішельє призначив Арман-Жана своїм спадкоємцем в обхід його батька, що викликало невдаволення того. 1642 року після смерті кардинала прийняв ім'я дю Плюссі. Але опікунами та розпорядниками статків стають батьки Арман-Жана. Їм довелося сперичатися за герцогство Фронзак з родом Конде, яке зрештою було втрачено.

1642 року стає генералом галер. 1646 року після смерті батька призначається губернатором Гавру. На чолі флотилії протягом 1646—1647 років діяв біля неаполітанського узбережжя. 1647 року після антиіспанського повстання в Неаполі повинен був забезпечити сухопутні війська французів на чолі із герцогом Гізом. Але бля о. Капрі зіштовхнувся з іспанським флотом на чолі із Ханом Хозе Австрійським. Незважаючи на перемогу до 1648 року не зміг здійснити десант, тому повернувся до Франції.

У Франції увійшов до партії Людовика Конде. Невдовзі оженився на удові Франсуа-Александра д'Альбре. 1651 року брав участь у Фронді принців. У 1652 році відмовився впустити Конде до Гавру й невдовзі замирився з королівським двором. 1657 року приніс присягу в Паризькому парламенті як герцог Рішельє та пер Франції.

В подальшому вів розкішне життя, внаслідок чого обтяжений численними боргами. 1661 року продав свою посаду генерала галер за 200 тис. ліврів. Також відмовився від посади губернатора Гавру. 1665 року продав королю Людовику XIV 25 своїх картин.

1679 року призначено почесним лицарем Марії Анни Баварської, дружини дофіна Людовика. 1684 року продав цю посаду за 300 тис. ліврів. Того ж року після смертідружини оженився вдруге. 1685 року продав баронство Пон. Тоді 1688 року стає кавалером Ордену Святого Духа. 1698 року втратив другу дружину. 1702 року оженився втретє. Помер 1715 року в Парижі, фактично банкротом.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Анна, донька Франсуа де Пуссара, маркиза де Фор

дітей не було

2. Дружина — Анна-Маргарита, донька Жанна Леонардаа де Акінь, графа Гранбуа

Діти:

  • Марія (1685—1760), дружина Франсуа-Бернардін дю Шатле, графа Клермон
  • Єлизавета-Маргарита (1686—1744), черниця в абаттстві Сен-Ремі де Ланд
  • Марія Габріела (1689—1770), аббатиса Трезор Нотр-Дам, потім аббаство Буа
  • Луї-Франсуа (1696—1788), 3-й герцог Рішельє, маршал Франції

3. Дружина — Маргарита Тереза, донька Жана де Руїльє, маркиза Меле

дітей не було

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christophe Levantal, Ducs et Pairs et duchés-pairies laïques à l'époque moderne (1519—1790), Paris, Maisonneuve & Larose, 1996, 1218 p., p. 863—864
  • Verena von der Heyden-Rynsch, Maréchal de Richelieu: au risque de la volupté, Mercure de France, 2004, p. 32-34.