Арман Декенінк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арман Декенінк
Armand De Ceuninck
Armand de Ceuninck (1858-1935).jpg
Народження 27 травня 1858(1858-05-27)
Бельгія Мехелен
Смерть 12 квітня 1935(1935-04-12) (76 років)
Бельгія Брюссель
Приналежність  Сухопутні війська Бельгії
Рід військ артилерія
піхота
Освіта Королівська військова академія
Роки служби 18711919
Звання Army-BEL-OF-08.svg Генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна
Бельгійська кампанія
Оборона Антверпена
Битва на Ізері
Друга Іпрська битва
Титул граф
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I Великий офіцер Ордену Корони (Бельгія)
Воєнний хрест (Бельгія)
Медаль Ізера (Бельгія) Вогняний хрест (1914—1918) Пам'ятна медаль 1914—1918 (Бельгія)
Медаль Перемоги (Великобританія)
Військовий хрест 1-го класу (Бельгія) Великий хрест ордену Білого орла (Сербія)
Королівський Вікторіанський орден Орден Вранішнього сонця 1 класу
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
ордена Лазні
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Орден військових заслуг (Іспанія)
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Оранських-Нассау (Нідерланди)
Командор ордену Зірки (Румунія) Командор ордена Вази (Швеція) Офіцер ордена «За заслуги» (Чилі)
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Круа-де-Герр з пальмовою гилкою
Арман Декенінк у Вікісховищі?

Арман Декенінк (фр. Armand Léopold Théodore, Baron de Ceuninck; нар. 27 травня 1858, Мехелен — пом. 12 квітня 1935, Брюссель) — бельгійський воєначальник, генерал-лейтенант бельгійської армії, учасник Першої світової війни, міністр оборони Бельгії (1917—1918).

Біографія[ред. | ред. код]

Арман Леопольд Теодор, барон Декенінк розпочав службу в бельгійській армії сержантом артилерії в 1874 році, потім поступив на навчання на факультет підготовки офіцерів артилерії та інженерних військ до Королівського військового коледжу. 1880 завершив навчання з присвоєнням звання суб-лейтенанта.

На початок Першої світової війни проходив службу полковником, начальником відділу при штабі Сухопутних військ. На його плечі покладались завдання мобілізаційної підготовки резерву та призову військовозобов'язаних з початком війни проти Бельгії.

6 вересня 1914 року А.Декенінку присвоєне звання генерал-майор та 9 вересня він отримав посаду командира 18-ої змішаної бригади гренадерів. Командував частиною під час боїв за Антверпен, проявив значні здібності та командирські якості. Вміло й енергійно керував бригадою в боях проти німецьких загарбників. Під час ар'єргардних боїв, коли бельгійська армія під тиском переважаючих сил кайзерівської армії відступала на захід, на його бригаду покладались завдання з прикриття флангів. Вів бої під Діксмейде, Лізерном, організовував оборону бельгійських сил по рубежу Ізерського каналу.

Під час битви на Ізері, два полки гренадерів і бригадна артилерія Декенінка брала участь у найзапекліших боях. А після здобутої перемоги генерал відповідав за сектор Оосткерке. 4 грудня його визначили керувати сектором оборони в Діксмейде.

З 5 січня 1915 року А.Декенінк призначений командиром 6-ої бельгійської піхотної дивізії. В подальшому бився на Ізерському фронті. У квітні-травні 1915 року змагався проти німецьких військ під Іпром, де вперше в історії на Західному фронті застосували хімічну зброю — отруйні речовини з змістом хлору.

20 серпня 1915 року А.Декенінк підвищений у лейтенант-генерали бельгійської армії. 4 серпня 1917 року король Альберт І призначив його міністром оборони на заміну генералу Ш. де Броквілю. При Декенінгі штаб-квартира міністерства оборони перемістилася ближче до лінії фронту у Верне

На посаді військового міністра Арман Декенінк доклав багато зусиль, намагаючись максимально забезпечити свої війська усім необхідним для ведення воєнних дій і часто перебував з візитами на передовій. 22 листопада 1918 року він залишив посаду міністра й згодом став командиром 4-ої піхотної дивізії, котра виконувала окупаційні функції в Німеччині.

1920 році він брав участь, як представник Королівства Бельгія, в роботі комітету Ліги Націй з роззброєння.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Бельгії
Попередник:
Шарль де Броквіль
міністр оборони Бельгії
4 серпня 1917 — 22 листопада 1918
Наступник:
Еміль Вандервельде


Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела