Арман Фальєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арман Фальєр

Armand Fallières

Armand Fallieres.jpg
Народився 6 листопада 1841(1841-11-06)[1][2][3]
Мезен
Помер 22 червня 1931(1931-06-22)[1][2][3] (89 років)
Мезен
Поховання Мезен
Громадянство/підданство Франція
Діяльність політик і адвокат
Alma mater Paris Law Faculty[d]
Посада Президент Франції, Депутат Національної асамблеї Франції, член генеральної ради[d], senator of the French Third Republic[d] і President of the Council[d]
Партія Democratic Republican Alliance[d]
У шлюбі з Jeanne Fallières[d]
Діти André Fallières[d]
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Арма́н Фальє́р (фр. Armand Fallières; 6 листопада 1841, Мезен, департамент Жер, — 22 червня 1931, Мезен, департамент Жер) — французький державний діяч, президент Франції (Третя республіка, 1906—1913).

Біографія[ред.ред. код]

Дід був ковалем, батько — землеміром та судовим приставом. Почав займатися політичною діяльністю з 1870-х років. У 1883 р. нетривалий час перебував на посаді прем'єр-міністра. Потім на протязі 16 років займав різні міністерські посади. У 1899 році, після обрання Еміля Лубе на посаду президента республіки, змінив його на посаді голови Сенату, а у 1906 році змінив Еміля Лубе на посаді президента Франції, перемігши на виборах Поля Думера.

Брав активну участь в укріпленні Антанти, але був рішучім противником війни з Німеччиною. Офіційно зустрівся з імператором Миколаю Другим у Шербурі. Залишаючи посаду у 1913 році (після закінчення семирічного терміну перебування на посаді та відмови балотуватися на наступний термін), він заявив маючи на увазі жорстку антинімецьку позицію свого наступника Раймона Пуанкаре: «Я залишаю місце війні». Ці слова були пророчими, адже Перша світова війна розпочалась вже 1914 року.

Був рішучим противником смертної кари та на посаді президента помилував багатьох засуджених до страти злочинців.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/fallieres_armand0754r3.html
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. а б Record #117498556 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Література[ред.ред. код]

  • Stéphane Baumont, Fallières ou la République de la province, Éché, 1988.
  • Hubert Delpont et Janine Dréano-Sestacq, Fallières, la République aux champs, AVN, 1996, 258 pages.
  • Frédéric Lavignette, L'affaire Liabeuf. Histoires d'une vengeance, Fage éditions, 2011.
Попередник: Президент Франції
Наступник:
Еміль Лубе
Раймон Пуанкаре