Армянськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Армянськ
COA Armiansk, Krym, Ukraine.svg FLA Armiansk, Krym, Ukraine.svg
Герб Армянська Прапор Армянська
Армянськ-квартали.JPG
Армянськ
Розташування міста Армянськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район Армянська міська рада
Код КОАТУУ 0111500000
Засноване 1736
Статус міста з 1993 року
Населення 22 286 (01.01.2014)[1]
Агломерація 24 759 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 16.2 км²
Густота населення 1375.68 осіб/км²
Поштові індекси 96012—96016
Координати 46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. / 46.11139; 33.69167
Висота над рівнем моря 10 м
Водойма Північно-Кримський канал
Відстань
Найближча залізнична станція Армянськ
До обл./респ. центру
 - фізична 126 км
 - залізницею 170 км
 - автошляхами 141 км
До Києва
 - фізична 534 км
 - залізницею 694 км
 - автошляхами 668 км
Міська влада
Адреса 92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7, 3-13-80
Веб-сторінка Армянська міськрада
Міський голова Демидов Валентин Валентинович

Commons-logo.svg Армянськ у Вікісховищі

Армя́нськ (крим. Ermeni Bazar; до 1921 року — Вірменський Базар, Армянський Базар) — місто республіканського підпорядкування у складі Автономної Республіки Крим.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Стела на в'їзді в місто

Місто Армянськ розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях E97 Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.

Населення[ред.ред. код]

Населення — 22,5 тис. осіб (2011; 24,5 тис. в 2001)

Національний склад населення за переписом 2001 р.:[2] та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 14 969 55,7 13 754 56,3
українці 9 722 36,2 6 618 27,1
кримські татари 949 3,5 704 2,9
білоруси 299 1,1 163 0,7
вірмени 94 0,3 69 0,3
татари 87 0,3 307 1,3
молдовани 85 0,3 67 0,3
азербайджанці 82 0,3 119 0,5

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24508 осіб[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 4093 16,7
російська 19751 80,59
кримськотатарська 422 1,72
білоруська 42 0,17
вірменська 32 0,13
молдовська 17 0,07
болгарська 10 0,04
циганська 5 0,02

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, в далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.[5]

Ще в XVII століття на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-их роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Вірменським Базаром (Армянським Базаром). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1993 році одержало статус міста.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.

Економіка[ред.ред. код]

Автостанція

Провідні підприємства:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У місті 4 загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; центр культури, 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».

Діють відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку», літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть.

Пам'ятники, пам'ятки[ред.ред. код]

На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'яток архітектури, усі — місцевого значення.

Персоналії[ред.ред. код]

У місті народився вірменський художник Манук Магдесян, деякий час працював художник Микола Самокиш.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
  3. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
  5. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.

Посилання[ред.ред. код]