Метью Арнольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Арнолд Мет'ю)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метью Арнольд
англ. Matthew Arnold
Народився 24 грудня 1822(1822-12-24)[2][3][…]
Лейламd, Spelthorned, Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер 15 квітня 1888(1888-04-15)[1][2][…] (65 років)
Ліверпуль, Велика Британія
Поховання Church of All Saintsd
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність поет, письменник, літературний критик, викладач університету, журналіст, school inspector, есеїст
Галузь поезія[5], критик культуриd[5], есей[5] і school inspectiond[5]
Alma mater Коледж Бейлліол і Регбі (школа)[6]
Знання мов англійська[1][5][7]
Заклад Університет Оксфорда
Членство Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus The Scholar-Gypsyd, Thyrsisd, Dover Beachd, Tristram and Iseultd, To Marguerite: Continuedd, Sohrab and Rustumd, Balder Deadd, On Translating Homerd і Culture and Anarchyd
Конфесія англіканство
Батько Томас Арнолд[8][9][10]
Мати Mary Penrosed[9][10]
Брати, сестри Tom Arnoldd[10], William Delafield Arnoldd[10], Jane Martha Arnoldd[10] і Susanna Elizabeth Lydia Arnoldd[10]
У шлюбі з Frances Lucy Wightmand[6][10]
Діти Basil Arnoldd[10], Eleanore Mary Caroline Arnoldd[10][9], Thomas Arnoldd[10], Lucy Charlotte Arnoldd[10], Richard Penrose Arnoldd[10] і Trevenen William Arnoldd[10]
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Меф'ю Арнольд[11][12][13] (англ. Matthew Arnold; (24 грудня 1822 — 13 квітня 1888) — англійський поет і культуролог, авторитетний літературознавець та есеїст вікторіанського періоду. Його батько, Томас Арнольд, був директором школи Рагбі у 1828—1842 роках. Його праці мали великий вплив на освіту.

Поеми Меф'ю Арнольда характеризуються елегійним настроєм і пасторальними темами: «Заблудлий бражник» (1849), «Берег Дувра» (1867). Його центральним твором є серія критичних есе «Культура й анархія» (1867—1869), в якій висловлюється песимістичний погляд автора на хаотичну епоху промислової революції. Він звеличує поезію, яка для сучасної людини замінює релігію: саме до неї звертаються в пошуках змісту життя, шукають моральної підтримки і розради.

Його поезія настільки цінувалася сучасниками, що у 1857 році йому була довірена кафедра поетичної майстерності Оксфордського університету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. International Music Score Library Project — 2006.
  5. а б в г д Czech National Authority Database
  6. а б Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  7. CONOR.Sl
  8. Арнольд, Матью // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 150.
  9. а б в Lundy D. R. The Peerage
  10. а б в г д е ж и к л м н п Kindred Britain
  11. ПАВЛЮК ІГОР. Діагностика і прогностика брехні: Екскурси в теорію комунікації. — Львів: Сполом, 2003.
  12. Ігор Павлюк. КВАЗІКОМУНІКАЦІЯ. ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2018. Випуск 44. С. 341—351
  13. Павлюк Ігор Зиновійович. КВАЗІКОМУНІКАЦІЯ В ХУДОЖНЬО-ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ТЕКСТІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ // Соціальні комунікації: теорія і практика: наук. журн. [наук. і літ. ред. Г. Я. Холод; наук. ред. О. М. Холод]. — Т. 7. — К., 2018.

Посилання[ред. | ред. код]