Арнольдо Ібаньєс-Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арнольдо Ібаньєс-Фернандес
Народився 29 січня 1927(1927-01-29)
Сантандер, Іспанія
Помер 16 травня 2005(2005-05-16) (78 років)
Київ, Україна
Поховання Совське кладовище
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність кінорежисер
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Звання Заслужений діяч мистецтв України — 1987
Нагороди та премії
Орден Жовтневої Революції
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985

Арно́льдо Іба́ньєс-Ферна́ндес (*29 січня 1927, Сантандер, Іспанія — 16 травня 2005, Київ) — радянський, український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1985).

Народився 29 січня 1927 року у місті Сантандер, Іспанія, в родині робітника. З 1937 р. живе і працює в Радянському Союзі. Закінчив кінознавчий та операторський факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії (1952). З 1952 р. — режисер студії «Укркінохроніка».

Фільмографія[ред. | ред. код]

Створив фільми:

  • «Творчість юних» (1954),
  • «Тепло рідного дому» (1960),
  • «Золотий м'яч»,
  • «Сім кольорів райдуги» (1962),
  • «Ми — спортсмени-парашутисти» (1964, нагорода Міжнародного фестивалю авіаційних фільмів у м. Віші — «Золоте крило»),
  • «Люди над хмарами» (1965, Золота медаль І Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів 1966 р., дипломи міжнародних кінофестивалів у Лейпцигу, Обергаузені, Скопле, Празі; Вищий приз Олімпійського Комітету Італії на Міжнародному фестивалі спортивних фільмів 1967 р. в Кортіна д'Ампеццо),
  • «Планеристи» (1966),
  • «Волонтери революції» (1967),
  • «Іду до тебе, Іспаніє!» (1969, Перший приз серед повнометражних документальних стрічок IV Всесоюзного кінофестивалю, Мінськ, 1970),
  • «Пам'ятаємо…» (1970),
  • «Приречене чудовисько» (1971),
  • «Я — партизан України»,
  • «Від кожного з нас»,
  • «Великий хліб» (у співавт., Диплом VII Всесоюзного кінофестивалю, Баку, 1974),
  • «Повернення Петра Топчія»,
  • «Ми переможемо! Уепсегетоз!» (1974),
  • «Бабусі, дідусі і … всі ми» (1977),
  • «Залишіть адресу» (1978),
  • «Орлятко» на марші" (1978),
  • «Олімпіада на Україні»,
  • «Вісім тактів забутої музики» (приз «Бронзовий Лайконік» за найкращий сценарій у Кракові, 1982),
  • «Салют, камарада Іван!» (1980),
  • «Легендарний Клим» (1981),
  • «Адреса мільйонів» (1982),
  • «Тривожне небо Іспанії» (1984),
  • «П'ята висота» (1986),
  • «Червона ягода чорної кави»,
  • «Сиротами не народжуються» (1987) та ін.,

близько 200 номерів кіножурналів «Радянська Україна», «Молодь України», «Піонерія», «Радянський спорт» тощо.

Про нього знято фільм «Кисле вино» (1992) А. Сирих, В. Піки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Жовтневої революції, медалями. Член Національної спілки кінематографістів України.

Література[ред. | ред. код]