Перейти до вмісту

Арсенальна (станція метро)

Координати: 50°26′38″ пн. ш. 30°32′44″ сх. д. / 50.44389° пн. ш. 30.54556° сх. д. / 50.44389; 30.54556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

50°26′38″ пн. ш. 30°32′44″ сх. д. / 50.44389° пн. ш. 30.54556° сх. д. / 50.44389; 30.54556

Арсенальна
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Типпілонна
Глибина закладення105,5[1] м
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина100,0 м
Ширина19,7 м
Будівництво
Дата відкриття6 листопада 1960 року
Архітектор(и)Г. І. Гранаткін, С. Й. Крушинський, Н. М. Щукіна
Скульптор(и)І. В. Макогон, А. В. Німенко
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Район містаПечерський
Виходи доЕскалатор Арсенальної площі, вулиць Івана Мазепи, Князів Острозьких, Михайла Грушевського
Наземний транспортА 24, 55, 62
Тр 38
Мт 444, 470, 520
Інше
Час відкриття05:38
Час закриття00:10
Код станції121
Мапа
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна +M
ПК65+19 Хрещатик +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст через Русанівську протоку
ПК121+09 Лівобережна  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Арсена́льна» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Хрещатик» і «Дніпро». Відкрито її 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.

Станом на 2011 рік станція вважалася найглибшою у світі[2][3], вона розташовується на глибині 105,5 метрів[4].

У 2022 році цей рекорд побила станція Хун'яньцунь[en] Чунцінського метрополітену з глибиною закладання 116 метрів.

З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 187[5][6].

Конструкція станції — «лондонського типу» — з коротким середнім залом — єдина такого типу в Києві. Середній зал з'єднаний з кожною платформою двома проходами-порталами. Є окремий додатковий прохід між двома платформами. Середній зал сполучений з поверхнею тристрічковими двомаршевими ескалаторами з проміжним підземним вестибюлем. Наземний вестибюль є прямокутною будівлею, увінчаною куполом.

Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Дніпро»

Найглибша станція київського метро, розташована на глибині 105,5 м. Глибина станції вплинула на її конструкцію. Товсті пілони розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило зменшити вартість побудови станції. Облицювання звичайне для станцій першої черги — білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. Стандартні також мармурові лави та решітки колійної стіни.

Двомаршевий ескалатор станції Арсенальна є найглибшим спуском у Києві — 55,8+46,6 м. Він же є найстаршим у Київському метрополітені.[7]

У торці середнього залу був розташований художній барельєф, присвячений січневому 1918 року повстанню робітників заводу «Арсенал»[8], який на початку 1990-х років був демонтований, не зберігся.

Наземний вестибюль станції розташований на Арсенальній площі. Поєднання білого оргскла, барельєфа, червоних та чорних гранітних плит підлоги та світлого мармуру стін підпорядковано загальній ідеї тематичного оформлення станції.

Під час будівництва проміжного вестибюля метробудівці зіштовхнулися з певними труднощами. Ведення робіт між двома виритими котлованами було надзвичайно складним. Вирішили збудувати вестибюль на поверхні. Кияни, побачивши гігантське залізобетонне кільце вагою понад три тисячі тонн, назвали його «величезною склянкою». Коли конструкція була готова, її спустити на потрібну глибину.[9]

Неподалік станції — Парк Вічної Слави з меморіальним комплексом, Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац, Зелений театр, Верховна Рада та Кабінет міністрів України.

Пасажиропотік

[ред. | ред. код]
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 25,5 26,1 25,9 26,6 23,6 22,2 21,7 22,3 21,8

Зображення

[ред. | ред. код]

Режим роботи

[ред. | ред. код]

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • З 1986 р. станція метро «Арсенальна» офіційно має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
  • В ході будівництва станції метро «Арсенальна» було використано спеціальну заморозку ґрунту. Для цього вирили близько 400 свердловин навколо конструкції «склянка» і наповнили їх азотом. Це стримувало землю від зсувів та обвалів.
  • Станція «Арсенальна» — єдина в Східній Європі двосклепна станція глибокого закладення. Подібні архітектурні рішення розповсюджені у Великій Британії, їх ще називають «англійськими». При виході із потяга одразу помітна відмінність від інших станцій — товстезні пілони, через які до незвично компактної зали ведуть два вузьких проходи.
  • Двомаршевий ескалатор має довжину 55,8 та 46,6 м та є найглибшим і найстарішим спуском у Києві серед усіх 7 подвійних ескалаторів столиці.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Метро Києва. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
  2. 20 маловідомих фактів про Україну [Архівовано 9 вересня 2011 у Wayback Machine.] на УП
  3. Яка станція метро найглибша у світі? — є відповідь — Запитання та відповіді [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. До 59-ї річниці: топ-12 цікавих фактів про столичний метрополітен. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  6. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
  7. Про метрополітен. Ескалатори. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
  8. Барельєф на станції метро «Арсенальна», фотографія 1960-х років [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // www.metropoliten.kiev.ua
  9. Таємниці найглибшої у світі станції метро — «Арсенальна». Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 5 січня 2016. [Архівовано 2017-10-27 у Wayback Machine.]
  10. Станція метро Арсенальна. md-ukraine.com (ua) . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]