Арсенко Арсен Діонисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсенко Арсен Діонисович
Ім'я при народженні Попсуйшапка Арсен Діонисович
Народився 15 березня 1903(1903-03-15)
Нова Водолага
Помер 30 серпня 1945(1945-08-30) (42 роки)
Мінськ, СРСР
Поховання Військовий цвинтар в Мінськуd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність співак, оперний співак
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь
Нагороди та премії
Народний артист Білоруської РСР
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Арсе́н Діони́сович Арсенко (Попсуйшапка) (* 15 березня 1903, Нова Водолага — † 30 серпня 1945), баритон, український і білоруський оперний та камерний співак, заслужений артист БРСР — 1940, народний артист БРСР — 1944.

Життєпис[ред. | ред. код]

По закінченню школи поступає до Харківський музично-драматичний інститут — клас вокалу, закінчив 1928. Запрошений у пересувну трупу Правобережної України, в 1928—1930 роках — соліст Полтавської першої пересувної опери; виконував партії Онєгіна і Ескамільйо.

В 1930-1934-х роках співав в Одеському.

З 1934 року — в Дніпропетровському театрах опери та балету. Як один із здібних співаків, направлений у творче відрядження до Москви, стає солістом Большого театру.

З 1937 в Мінську, соліст Білоруського оперного театру. За творчу участь у декаді білоруського мистецтва в Москві нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Перший виконавець головних партій в операх:

Найкраща акторська робота — партія Фігаро в «Севільському цирульнику» Дж. Россіні.

В часі Другої світової війни працює в Казанському театрі опери і балету, виступає в концертах для вояків, з акторською трупою виїжджає на фронти, нагороджений орденом Червоної Зірки.

Виступав також як камерний співак; літературні критики характеризували його виконання високою вокальною культурою.

В 1945 році Арсенко трагічно загинув.

Його дружина, Валентина Костянтинівна, була солісткою Білоруського оперного театру.

Витоки[ред. | ред. код]