Арсеньєва Наталія Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсеньєва Наталія Олексіївна
біл. Наталля Аляксееўна Арсеньева
Народилася20 вересня 1903(1903-09-20)
Баку, Російська імперія
Померла25 липня 1997(1997-07-25) (93 роки)
Рочестер, Нью-Йорк, США
ПохованняЦвинтар Маунт-Хоупd
Країна Російська імперія
 Серединна Литва
 Польська Республіка
 США
Діяльністьдраматург
перекладачка
поетеса
Галузьпоезія[1]
Alma materВільнюська білоруська гімназія
Знання мовбілоруська[1] і російська[1]
ЗакладBelaruskaya gazetad, Janka Kupala High School (Bavaria)d, Biełarus, Радыё Свабода і Білоруський інститут науки і мистецтва у Нью-Йорку
ЧленствоQ3919566?
У шлюбі зФранцішак Кушаль
ДітиYaraslaw Kushald і Uladzimir Kushald

Наталія Арсеньєва (біл. Натальля Арсеньнева) (20 вересня 1903(19030920), Баку — 25 липня 1997, Рочестер, США) — білоруська поетеса, перекладачка, драматургиня.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни (1914) родина Арсеньєвої жила в евакуації в Ярославлі, де Наталія написала свій перший вірш, російською мовою.

1920 сім'я повернулася до Вільнюса, там Наталія Арсеньєва закінчила білоруську гімназію у Вільнюсі, вступила до університету.

На її поетичні здібності звернув увагу М. Горецький. 1922 Наталія Арсеньєва одружилася зз Франциском Кушалем, якого, як офіцера польської армії, направили служити в західний регіон Польщі.

Після вересня 1939 року Наталія жила у Вілейці, працювала в обласній «Селянської газеті».

У квітні 1940 року як дружина полоненого польського офіцера була вислана з синами в Казахстан. У травні 1941 року повернулася з заслання до Мінська, завдяки заступництву між інших Янки Купали. В оккупованому Мінську співпрацювала з «Білоруською газетою». Написала кілька лібрето до опер, займалася перекладами. Втратила сина Ярослава під час підриву в кінотеатрі, організованного партизанами.

1944 емігрувала до Німеччини, активно брала участь у культурній та просвітницькій діяльності в таборах ДП, була викладачем в Білоруської гімназії імені Я. Купали, з 1949 року жила в США.

Працювала в еміграційній білоруській газеті «Biełarus», на радіо «Свобода», в Білоруському інституті науки і мистецтва в Нью-Йорку.

У довоєнні часи її лірика зосереджувалась на інтимних та пейзажних мотивах. Під час війни і в емігрантський період створила ряд текстів громадянської лірики та з історичної білоруської тематики. У 1970-1980-ті роки відійшла від активної участі в політичному житті білоруської еміграції. З середини 1980-х років її твори знову стають відомими і популярними на батьківщині.

Твори

[ред. | ред. код]

Вірші

[ред. | ред. код]
  • Пад сінім небам: Вершы, 1921—1925. Вільня, 1927.
  • Жоўтая восень
  • Сягоньня: Вершы, 1941—1943. Мн., 1944. (Ныне)
  • Між берагамі: Выбар паэзіі, 1920—1970. Нью-Ёрк, Таронта, 1979.
  • Яшчэ адна вясна: Выбраныя вершы. Мн., 1996.
  • Выбраныя творы. Мн., 2002.

П'єса

[ред. | ред. код]
  • Сваты (1955)

Лібрето

[ред. | ред. код]
  • до опер М. Щеглова «Лісове озеро», «Всеслав Чародій» і до його ж оперети «З виразі»

Лірика до пісень

[ред. | ред. код]

Переклади

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б в Czech National Authority Database