Арсеній (Балабан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арсеній Балабан (у світі Марко Балабан) — український галицький церковний діяч. Єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський. Гербу Корчак[1].

1548 року король Сиґізмунд Авґуст призначив його Єпископом Львівським і Кам'янець-Подільським[1].

Арсеній хотів присвоїти собі духовну владу й урядування маєтком Монастиря святого Онуфрія. Спробував це зробити силою. Успенське братство, яке утримувало монастир, поскаржилось на такі дії королю. Сиґізмунд Авґуст своїм декретом від 11 травня 1551 року заборонив єпископу вдиратися до цього чи Унівського монастиря, або ж присвоювати собі владу над ними. Проте, суперечки з братством щодо Монастиря святого Онуфрія продовжувались. Зрештою сторони дійшли згоди і 29 квітня 1557 року в Львівському земському суді єпископ відмовився від своїх претензій на монастир[1].

У 1566 році після свого прохання отримав від короля експектативу на свою посаду для сина Григорія — в майбутньому єпископа Гедеона.

Діти:

  • Гедеон — початку — «головний промотор»,[2] пізніше — палкий противник унії з Римо-Католицькою церквою і оборонець православної церкви від унії з РКЦ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Зубрицький, 2011, с. 63
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 570.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Грушевський М. Історія України-Руси.
  • Chodynicki K. Bałaban Gedeon (Hryhory) († ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 249—250. — ISBN 8304034840. (пол.)
  • Зубрицький, Денис (2011). Хроніка Ставропігійського братства. Переклад з польської: Іван Сварник. Львів: Апріорі. 404+4. ISBN 978-966-2154-46-7.