Перейти до вмісту

Арсеніо Мартінес Кампос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арсеніо Мартінес Кампос
ісп. Arsenio Martínez-Campos Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Голова Ради міністрів Іспанії
7 березня — 9 грудня 1879 року
Монарх: Альфонс XII
Попередник: Антоніо Кановас дель Кастільйо
Наступник: Антоніо Кановас дель Кастільйо
 
Народження: 14 грудня 1831(1831-12-14)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сеговія, Кастилія і Леон, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 23 вересня 1900(1900-09-23)[1][2][3] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сарауц, Urola Kostad, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Liberal-Conservative Partyd і Ліберальна партіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Ramón Martínez Campos y Riverad Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:
Нагороди:
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія) Орден Золотого руна Великий Хрест ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Командор ордена Ізабелли Католички Grand Cross of the Royal and Military Order of Saint Hermenegild Knight Grand Cross of the Order of Saint Ferdinand Grand Cross of the Military Order of the Tower and Sword Grand Cross of Naval Merit with white badge

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арсеніо Мартінес Кампос Антон (ісп. Arsenio Martínez Campos Antón; 14 грудня 183123 вересня 1900) — іспанський військовик і політик, голова уряду Іспанії 1879 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1870-их роках вів успішну боротьбу з карлістами. 1875 року долучився до сил, які сприяли реставрації монархії та сходженню на престол Альфонса XII. 1877 року на чолі іспанських військ був відряджений на Кубу для придушення повстання. В березні 1879 року сформував уряд. 1881 року Мартінес Кампос отримав пост військового міністра в кабінеті Пракседеса Матео Сагасти. Після цього він неодноразово обирався на пост голови Сенату.

1895 року знову був відряджений на Кубу з метою придушення чергового повстання. Наступного року був усунутий від посади головнокомандувача іспанського контингенту на Кубі. Від 1899 року до самої своєї смерті очолював Сенат.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]