Арсен (ім'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арсе́н
грец. Αρσένιος, ἀρσεν
Стать чоловіче ім'я
Етимологічне значення «мужній»
Походження грецьке
По батькові чол Арсенович, Арсенійович
По батькові жін Арсенівна, Арсеніївна
Похідні прізвища Арсенченко, Арсенюк, Арсенов
Інші форми Арсюшка, Арсенчик, Сеня
Іменини 15 січня, 1 лютого, 21 березня, 25 червня, 25 липня, 6, 10 вересня, 10 листопада, 13, 26 грудня[1]
Іншими мовами:
англ. Arsenius
італ. Arsenio
Статті у Вікіпедії Всі сторінки, які починаються на Арсен

Арсе́н (грец. Αρσένιος, ἀρσεν) — чоловіче особове ім'я грецького походження. Перекладається як «чоловічий», «мужній». Набуло популярності у XX столітті. Ім'я широко поширене в Україні, куди проникло з польської мови[2], особливо на Сході[3].

Це ім'я має кілька шляхів формування. Часто вважається скороченою формою імені Арсеній, яке насправді похідне від Арсен. Проте утворення Арсен від Арсеній також зустрічається[4][5][6].

Розмовні форми: Арсеня, Арсюта, Арта, Арс, Синько[7] та інші.

По батькові: Арсенович, Арсенівна; Арсенійович, Арсенієвна.

Прізвища, що походять від імені Арсен: Арсенченко, Арсенюк, Арсенов тощо.

Іменини[ред.ред. код]

15 січня, 1 лютого, 21 березня, 25 червня, 25 липня, 6 вересня, 10 вересня, 10 листопада, 13 грудня, 26 грудня[1]

Іншомовні аналоги[ред.ред. код]

англійська Arsenius
білоруська Арсеній
болгарська Арсений
грецька Αρσένιος
іспанська Arsenio
італійська Arsenio
латинська Arsenius
німецька Arsenius
польська Arseniusz
португальська Arsénio, Arsênio
російська Арсен, Арсений
румунська Arsenie
сербська Арсен, Арсеније, Арса
угорська Arzén
французька Arsène
чеська Arsen

Відомі особи на ім'я Арсен[ред.ред. код]

Митрополит Арсеній Мацієвич

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Наводяться як православні, так і католицькі іменини
  2. Мельничук, О.С. (1982). Етимологічний словник української мови: в семи томах. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні: Наукова думка. с. 87. 
  3. Найпопулярніші імена в Україні у 2010 році. Процитовано 2016-08-03. 
  4. Шляхлова, Валентина. Сучасні тенденції функціонування власних імен людей. Українознавство №4 / 2012. Процитовано 3 серпня 2016. 
  5. Карпенко, Ю.О. (2009). Традиції та новаторство в розвитку українського іменника. Мовознавство: Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні. с. 5–11. 
  6. Червинский, Пётр (2015-05-14). Формы личных имён русского речевого употребления: Обиходно-нейтральные образования и некоторые их производные (ru). Piotr Czerwinski. с. 33, 76, 127. 
  7. Чучка, Павло (2011-01-01). Слов'янськi особовi iмена украïнцiв: iсторико-етимологiчний словник (ru). Lira. с. 320. ISBN 9786175960417.