Арський цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арський цвинтар
Арський цвинтар
Інформація про цвинтар
55°47′36″ пн. ш. 49°09′21″ сх. д.H G O
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Казань
Відкрито 1766
Закрито 1980
Стан недіючий
Кількість поховань 300 000[1]
Адреса:
вул. Миколи Єршова, 25, Казань, Республіка Татарстан, Росія, 420097
Веб-сайт cemetery.kzn.ru/cemeteries/8

Арський цвинтар. Карта розташування: Росія
Арський цвинтар
Арський цвинтар
Арський цвинтар (Росія)
Арський цвинтар. Карта розташування: Татарстан
Арський цвинтар
Арський цвинтар
Арський цвинтар (Татарстан)

Арський цвинтар у Вікісховищі?

А́рський цвинтар (тат. Арча зираты, рос. Арское кладбище) — центральний некрополь Казані, у Вахітовському районі міста. У 1980 році цвинтар був закритий для поховань.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Церква Ярославських чудотворців

Вперше Арський цвинтар згадується у 1766 році на плані Казані, складеному Василем Кафтиревим. Тоді на цвинтарі вже була каплиця[2].

Перші відомі поховання на Арському цвинтарі відбулися тут 12 і 13 липня 1774 року, коли землі були віддані тіла загиблих під час штурму Казанського посаду і Кремля повстанців армії Омеляна Пугачова, а також містян, полеглих при зіткненні з його військом. Тоді цвинтар називався Куртинським.

Найдавніше поховання, виявлене на цьому цвинтарі, відноситься до 1820 року, це могила міського голови Осипа Петрова[1]. Територія цвинтаря поступово збільшувалась, з'явилися ділянки для представників неправославних конфесій (лютеран, католиків, старообрядців різних розмов, юдеїв), а також військових поховань. Поступово розрізнені ділянки з'єдналися в єдиний некрополь.

У 1835 році міська влада обнесли цвинтар парканом[2].

У 1884 році контора Арського цвинтаря прийняла нинішній вигляд (автор проекту — архітектор В. Бечко-Друзін)[2].

На Арському цвинтарі є братська могила, в якій спочивають військовослужбовці, загиблі в роки другої світової війни. На згадку про них на цвинтарі встановлена меморіальна скульптура воїна, а також стели з іменами солдатів та офіцерів.

На цвинтарі поховані не менше 300 тисяч чоловік. На його території є 1 православне, 2 єврейських, 2 старообрядницьких, католицьке, лютеранський, німецьке, польське і військове кладовище[1].

На Арському цвинтарі був похований син Йосипа Сталіна — Василь Джугашвілі. У 2002 році його останки були перепоховані на Троєкурівському цвинтарі в Москві. Зараз на місці могили встановлено пам'ятник-кенотаф.

Arskoe cemetery2812.jpg

Цвинтарна церква[ред. | ред. код]

Церква святих благовірних князів Феодора, Давида і Костянтина, Ярославських чудотворців (1796) — єдина яка була не закрита в радянські часи. Дзвіниця храму побудована за проектом архітектора Фоми Івановича Петонді у 1844 році[3]. Спорудження та реконструкцію храму здійснювалися на кошти міської громади. Сам храм, будучи цвинтарним і спочатку споруджувався для відспівування православних християн, не мав власного приходу та був приписаний до кафедрального Благовіщенського собору. Так тривало до 1925 року, коли, після закриття Благовіщенського собору, цвинтарна церква стала парафіяльною.

З 1938 по 1946 роки цвинтарний храм був єдиним діючим у всій Казані, тому мав статус кафедрального.

Відомі особи, поховані на Арському цвинтарі[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]