Артеміда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артеміда (Αρτεμις)
Artemis Ephesiana Galleria Candelabri Inv2505.jpg
Артеміда Ефеська
Міфологія: Давньогрецька
В інших культурах: Анаїт, Діана
Місцевість: Стародавня Греція
Заняття: богиня полювання, богиня родючості, богиня жіночого цнотливості
Згадки: Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу
Батько: Зевс
Мати: Лето
Брати/сестри: Аполлон
Атрибути: Лук, стріли, олені, мисливський собака, і місяць
Зображення у Вікісховищі?


Артем́іда (грец. Αρτεμις) — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона, первісно шанована як богиня тваринного й рослинного світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця (ототожнюючи з Гекатою) і породіль.

Міфи[ред.ред. код]

Артеміда випросила для себе у Зевса вічну цнотливість. 60 дев'ятилітніх океанід і 20 критських німф, що були її постійними супутницями в іграх і танцях. З ім'ям Артеміди пов'язані численні міфи: про чудесне народження божественних близнюків у Лето на острові Делос, обернення Актеона в оленя, вбивство Оріона, врятування Іфігенії тощо; спільно з Аполлоном богиня карала бундючних і зарозумілих людей (дивіться Ніоба, Тітій, Агамемнон та ін.). Розмаїтість міфів про Артеміду і велика кількість наймень богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли. Артеміді віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі Кінт (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду. Як і Аполлон, вона заподіювала жінкам і дівчатам раптову смерть, насилала хвороби на людей і тварин, але й рятувала їх від смерті. Улюбленим місцем перебування Артеміди була гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттіці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Щороку навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву Артеміді приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — Артеміда Тавропола. Співзвучність імення Тавропола із стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу Артеміди слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності Артеміда була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. Артеміда, шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості Артеміду вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.

Артеміда вважалася покровителькою молоді (Артеміда Педотрофос, Артеміда Куротрофос). У Спарті до святині Артеміди-годувальниці приносили немовлят, супроводжуючи цю акцію танцями й бенкетами. В Іонії на свято апатурії в жертву Артеміді давали волосся дітей, а дівчата шанували її як богиню цнотливості і перед шлюбом офірували їй пасмо волосся, пояс або вбрання. Адметові, який забув перед шлюбом принести жертву Артеміді, вона послала в шлюбне ложе змію. Шанували її і як божество війни. У Спарті перед боєм у жертву Артеміді приносили козу, а в Афінах у вересні й жовтні щороку на відзначення перемоги в Марафонській битві офірували 500 кіз.

Спочатку в жертву Артеміді приносили людей; у Спарті існував звичай перед вівтарем Артеміди Ортії («Випрямленої», тобто перед старовинним її дерев'яним образом) до крові бити дітей. У Гомерівському епосі Артеміда з богині-володарки тварин перетворюється на богиню-покровительку полювання, що було улюбленою розвагою родової знаті. Оріон (варіант: Актеон) загинув тому, що намагався перемогти Артеміду в полюванні. В цей період Артеміда зображувалась у довгому жіночому вбранні або в пристосованому для полювання хітоні. Як правило, за плечима в неї був сагайдак, а в руках лук або смолоскип.

Культ[ред.ред. код]

Мармуровий бюст Артеміди, який створив Кефісодот.

Культ Артеміди був поширений повсюдно, але особливо славився її храм в Ефесі в Малій Азії, де шанувалося зображення Артеміди «багатогрудої». Ефеський храм, де перебувала прославлена ​​багатогруда статуя богині-покровительки дітонародження, був одним із семи чудес світу. Саме його в 356 до н. е. спалив, бажаючи «прославитися», Герострат. Артеміда була покровителькою амазонок.

Жертви Артеміди[ред.ред. код]

Приносить природну смерть жінкам (як Аполлон чоловікам), але може бути і кровожерливою, часто користуючись стрілами як знаряддям покарання. Серед її жертв також Мелеагр і Орест.

Жертви гніву Артеміди:

  • Агамемнон. Богиня зажадала принести в жертву Іфігенію (за іншою версією міфу - врятована богинею).
  • Адоніс. Наслала на нього кабана.
  • Актеон. Перетворений на оленя і роздертий власними собаками.
  • Алоади. Артеміда перетворилася на лань та пробіглася між ними і вони вбили один одного.
  • Алфей. Закохався в Артеміду. Був перетворений на річку.
  • Амфіон і його дочки. Вбиті стрілами.
  • Аріадна. Вбита стрілами.
  • Аталанта і Гіппомен. Перетворені у левів.
  • Бротей. Кинувся у вогонь.
  • Буфаг з Аркадії. Вражений стрілою.
  • Гіппа (дочка Хірона), вона ж Меланіппові. Перетворена в кобил.
  • Гратіон (гігант). Вбитий стрілою.
  • Дріант з Танагри.
  • Каллісто. За версією, вражена стрілою.
  • Кенхрей. Випадково убитий нею.
  • Короніда (дочка Флегія). Вбита за зраду Аполлонові.
  • Лаодамія (дочка Беллерофонта).
  • Лимон (син Тегеата). Вражений стрілою.
  • Меланіпп і Комефо. Принесені в жертву Артеміді.
  • Мера (дочка Прета). Вбита за втрату цноти.
  • Ойней. Вона послала Калідонський вепра.
  • Оріон. Вбитий Артемідою (версія).
  • Тітій. Вбитий стрілами.
  • Фалек. Тиран, його вбила левиця, послана Артемідою.
  • Філоніда (вона ж Хіона). Убита стрілою.
  • Фоант з Посідонії. На нього впала голова кабана.
  • Ефімія.

Рим[ред.ред. код]

У Римі Артеміда ототожнюється з місцевим божеством Діаною. На Діану переносяться всі функції грецької богині, і вона стає покровителькою полювання, дітонародження (Діана Люціна), захисницею деяких звірів. Храм Діани був на Авентинському пагорбі (Діана Авентіна). Її вважали також покровителькою рабів і плебеїв. У місті Аріції культ Діани супроводився кривавими жертвоприношеннями і її жерцем міг бути тільки раб.

Іконографія[ред.ред. код]

Із скульптурних зображень Артеміди, які збереглись до нашого часу, найвідоміша луврська статуя Артеміди; статуї богині є також у музеях Мюнхена, Неаполя, Берліна тощо. Кілька погрудь Артеміди є в Ермітажі (одне з них, — можливо, копія роботи Праксітеля). Образ Діани надихав Тіціана, Веронезе, Рубенса, Рембрандта, Ф. Щедріна, Джованні Бокаччо, Генріха Гейне та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]