Артем Долгопят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Долгопят
івр. ארטיום דולגופיאט
Internationaux de France 2018 - DOLGOPYAT Artem.jpg
Загальна інформація
Громадянство Flag of Israel.svg Ізраїль
Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Рішон-ле-Ціон, Ізраїль
Народження 16 червня 1997(1997-06-16) (24 роки)
Дніпро, Україна
Alma mater Shevah Mofetd
Спорт
Країна Ізраїль Ізраїль
Вид спорту спортивна гімнастика
Тренери Сергій Вайсбург
Участь і здобутки
CMNS: Артем Долгопят у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Ізраїль Ізраїль
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 вільні вправи
Чемпіонат світу
Срібло Монреаль 2017 вільні вправи
Срібло Штутгарт 2019 вільні вправи
Чемпіонат Європи
Золото Мерсін 2020 вільні вправи
Срібло Глазго 2018 вільні вправи
Срібло Щецин 2019 вільні вправи
Бронза Мерсін 2020 опорний стрибок

Арте́м Долгопя́т (нар. 16 червня 1997 — Дніпропетровськ, Україна) — ізраїльський гімнаст. Олімпійський чемпіон у вільних вправах на Олімпійських іграх у Токіо, Японія. Дворазовий срібний призер чемпіонату світу, чемпіон та призер чемпіонату Європи. Перший в історії Ізраїлю срібний призер чемпіонату світу[1] та дворазовий призер одного чемпіонату Європи.[2] Спортсмен 2017 року в Ізраїлі.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Дніпропетровську, Україна, в єврейській родині. Батько працював техніком-електриком на залізниці, мати — продавщицею в магазині. Коли було 12 років, як дворазовому чемпіону України у своїй віковій категорії пропонували переїхати до Києва тренуватися в збірній України, але через важкий економічний стан родина наважилась на репатріацію до Ізраїлю.[4]

З 2017 року служить в ЦАХАЛі, поєднуючи щоденні тренування з п'ятигодинною службою на базі Тель ха-Шомер.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Батько сам займався спортивною гімнастикою, тому шестирічного Артема привів до залу. Починав з одного тренування на тиждень з поступовим збільшенням навантаження, поки з 11 років не почав тренуватися професійно. Старший брат теж займався спортивною гімнастикою.

2014[ред. | ред. код]

Брав участь у літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 у Нанкіні, Китай, продемонструвавши десятий результат у багатоборстві, п'яте місце в опорному стрибку та восьме — у вільних вправах. Через жорсткий килим травмував спину.

2015[ред. | ред. код]

На дебютному на дорослому рівні чемпіонаті Європи посів 22 місце в багатоборстві.

На чемпіонаті світу показав 103-й результат у багатоборстві, до фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

2016[ред. | ред. код]

Через травму спини, якої зазнав на літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 і яка постійно турбувала сильними болями, мусив узяти тримісячну паузу в тренуваннях.[4]

2017[ред. | ред. код]

На етапі кубку світу в Баку, Азербайджан, вирішив продемонструвати один з найскладніших і найнебезпечніших елементів вільних вправ — потрійне сальто назад, яке названо на честь олімпійського чемпіона 1988 року Валерія Люкіна. Однак організатори змагань увімкнули тільки один прожектор, тому через погану видимість і засліплення спортсмен приземлився на шию. На щастя, обійшлось без важкої травми — обмежився тріщиною в пальці.[4]

На чемпіонаті Європи у вільних вправах зупинився за крок до п'єдесталу, поступившись товаришу по збірній Олександрові Шатілову.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, виступав з травмою ноги, якої зазнав за два тижні до турніру. Кваліфікувався до фіналу у вільних вправах, однак на ногу ступити не міг. Проте у фіналі впорався з елементами та виборов першу у власній кар'єрі та в історії Ізраїлю срібну нагороду чемпіонату світу.[1]

2018[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи у вільних вправах здобув першу в кар'єрі медаль чемпіонату Європи — срібну.

Через складні дипломатичні стосунки між Ізраїлем та господарем чемпіонату світу (Катар не визнає Ізраїль) участь команди Ізраїлю в першому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри в Токіо була під питанням. Згодом Катар надав візи спортсменам, гарантував безпеку й використання прапору та гімну Ізраїля.[5] Однак протягом трьох місяців Артем, сержант ЦАХАЛу, не міг отримати дозвіл від армії на поїздку до Катару, який надали за добу до вильоту. Артем мріяв піднятися на п'єдестал та підняти прапор Ізраїлю в Катарі, першій арабській країні, де виступали спортсмени з Ізраїлю, але у фіналі вільних вправ продемонстрував п'ятий результат.[6]

2019[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи повторив результат попередньої континентальної першості: здобув срібну медаль у вільних вправах.

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, виступав з травмою ноги, якої зазнав на тренуванні за два тижні до ігор, ударившись об металеву частину трампліна, тому не зміг кваліфікуватися до фіналів в окремих видах.[1]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, став срібним призером у вільних вправах, що дало змогу здобути особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.

2020[ред. | ред. код]

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, вперше в кар'єрі став чемпіоном Європи, здобувши перемогу у вільних вправах, а також додав бронзову нагороду в опорному стрибку, чим уперше зміг завоювати медаль не у вільних вправах. Став першим в історії Ізраїлю гімнастом, якому вдалося вибороти дві медалі на одній континентальній першості.[2]

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Вільні вправи Кінь Кільця Опорний стрибок Паралельні бруси Перекладина
2014 Юнацькі Олімпійські ігри 10 8 5
2015 Чемпіонат Європи 22
Чемпіонат світу 103
2017 Чемпіонат Європи 4
Чемпіонат світу 2
2018 Чемпіонат Європи 2
Чемпіонат світу 5
2019 Чемпіонат Європи 2
Чемпіонат світу 2
2020 UKRAINE INTERNATIONAL CUP[7][8] 3* 1
Чемпіонат Європи 4 1 3
2021 Кубок виклику в Осієці 7
Кубок світу в Досі 1
Олімпійські ігри 1

*змішана команда

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в DOLGOPYAT Artem - FIG Athlete Profile. www.gymnastics.sport. Процитовано 2020-12-22. 
  2. а б ארטיום דולגופיאט זכה במדליית זהב בקרקע באליפות אירופה; זכה גם בארד בקפיצות. Haaretz הארץ (he). Процитовано 2020-12-22. 
  3. LiubovB, автор (2017-12-27). Артем Долгопят стал спортсменом года в Израиле. Gymnovosti (ru-RU). Процитовано 2020-12-22. 
  4. а б в LiubovB (2017-11-27). Dolgopyat: The day of the floor final I couldn’t step on my foot. Gymnovosti (en-US). Процитовано 2020-12-22. 
  5. LiubovB (2018-10-22). Israeli team: We were well received in Qatar and we are happy with the hospitality. Gymnovosti (en-US). Процитовано 2020-12-23. 
  6. LiubovB (2018-10-18). Excitement mixed with worry – Israeli team is off to Worlds. Gymnovosti (en-US). Процитовано 2020-12-23. 
  7. stellazakharova.com.ua http://stellazakharova.com.ua/current-news.php?id=41 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-12-22. 
  8. stellazakharova.com.ua http://stellazakharova.com.ua/current-news.php?id=40 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-12-22.