Артем Чапай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Чапай
Artem Chapeye 2015.jpg
Ім'я при народженні Антон Васильович Водяний
Народився 2 грудня 1981(1981-12-02) (36 років)
Коломия
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменник
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Артем Чапай — літературний псевдонім Антона Васильовича Водяного (нар. 2 грудня 1981(19811202), Коломия) українського письменника, перекладача, репортера, мандрівника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Антон Водяний народився й виріс в Коломиї. Закінчив міську гімназію 1998 року. Вищу освіту спочатку отримував у Академії Служби безпеки України, проте покинув навчання під час кампанії протестів «Україна без Кучми».

В подальшому отримав ступінь бакалавра Києво-Могилянської академії. Під час навчання працював вантажником, кур'єром, редактором дитячого журналу, перекладав фільми на телеканалі «Інтер», був репортером при МЗС.

Артем Чапай півтора року мандрував Америкою. За результатами цієї тривалої подорожі написав свою першу книгу «Авантюра», що вийшла друком у 2008 році.

Три наступні книги поспіль потрапляли до топ-5 конкурсу Книга року Бі-Бі-Сі: «Подорож із Мамайотою в пошуках України» у 2011[1], «Червона зона» — дебют Артема Чапая в суто художній літературі — у 2014[2] і «Понаїхали» у 2015[3].

Під час війни на Донбасі працював репортером у виданні Інсайдер[4]. Двічі фіналіст журналістської «Честі професії»[5]

У квітні 2015 року вийшла спільна з Катериною Сергацковою книга репортажів із Донбасу «Война на три буквы»[6]. По три репортажі Чапая і Сергацкової з цієї книжки номіновано на міжнародну журналістську премію Kurt Schork Awards[7]. Окремі оповідання та репортажі Чапая видано також англійською, польською, чеською та словенською мовами.

Перекладав книжки Магатми Ґанді[8], Едварда Саїда[9] та ін. У своїх книгах письменник, не завжди явно, виходить зі своїх лівих політичних поглядів.

Співзасновник громадського руху «Збережи старий Київ»[10].

Одружений, виховує двох синів[11], про їхнє виховання написав книжку «Тато в декреті», що перемогла в номінації «Батьківська книжка року-2016» у конкурсі сайту БараБука[12].

Член Українського Центру Міжнародного ПЕН-клубу[13].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[14]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. П'ятірка книжок 2011 року
  2. ВВС Україна оголосила короткі списки премії «Книга року ВВС — 2014»
  3. ВВС Україна оголосила «Короткі списки» премій Книга року ВВС-2015 та Дитяча Книга року ВВС-2015
  4. Артем Чапай | INSIDER
  5. Оголошено переможців VI конкурсу професійної журналістики «Честь професії»
  6. Війна чи не війна, ось в чому питання :: FOLIO
  7. [1]
  8. Махатма Ганді. Сатьяграха у Південній Африці
  9. Едвард Саїд. Гуманізм і демократична критика; пер. з англ. Артема Чапая. — К.: Медуза, 2014. — 144 с.
  10. Артем Чапай, активіст руху «Збережи старий Київ», розповідає «УМ» про громадянську течію, до якої він належить, та трохи про себе самого
  11. Артем Чапай: «В мене на письменництво є дві-три години зранку»
  12. Топ БараБуки 2016: переможці
  13. Артем Чапай на сайті Українського центру міжнародного ПЕН-клубу
  14. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018